Марсохід «К'юріосіті» (з англ. «Цікавість») приземлився в рамках місії NASA Mars Science Laboratory у 2012 році на Марс. Марсохід є автономною хімічною лабораторією в кілька разів більшою і важчою за попередні марсоходи «Спірит» та «Опортьюніті». Завдання апарату - за кілька місяців пройти від 5 до 20 кілометрів та провести повноцінний аналіз марсіанських ґрунтів та компонентів атмосфери. Для виконання контрольованої та більш точної посадки використовувалися допоміжні ракетні двигуни. За кілька років своєї роботи марсохід надав багато цікавих даних та зробив безліч мальовничих знімків Червоної планети.

Фахівці, які вивчають феномен НЛО, підозрюють американську аерокосмічну агенцію NASA в обмані століття. На одному зі знімків, нещодавно отриманому з поверхні Червоної планети марсоходом «» в об'єктив камери потрапив якийсь дивний літаючий об'єкт. За формою він нагадує орла, що летить. Невже NASA справді нас обманює, чи у когось просто дуже сильна уява?

6 серпня 2012 тому марсохід Curiosity після восьмимісячної подорожі. Апарат подолав 567 мільйонів кілометрів на шляху до Червоної планети.

За цей час марсохід Curiosity зробив відкриття, які вказують на існування сприятливих умов життя мікробів мільярди років тому, зробив незліченну кількість робіт різними інструментами, свердлив, стріляв лазером, фотографував, відправив на Землю 468 926 знімків.

Знімки марсоходу Curiosity та новини з Червоної планети за останні кілька років.

2. З далекої відстані поверхня Марса виглядає рудувато-червоною через червоний пил, що міститься в атмосфері. Поблизу колір – жовтувато-коричневий із домішкою золотистого, бурого, рудувато-коричневого і навіть зеленого, залежно від кольору мінералів планети. У давнину люди легко відрізняли Марс від інших планет, а також асоціювали його з війною і складали всілякі легенди. Єгиптяни називали Марс "Хар Дечер", що означало "червоний". (Фото JPL-Caltech | MSSS | NASA):

3. Марсохід Curiosity дуже любить робити селфі. Як він це робить, адже зняти його з боку нікому?

У марсохода чотири кольорові камери, всі вони відрізняються різним набором оптики, але тільки одна з них підходить для . Автоматична рука під назвою MAHLI має 5 ступенів свободи, що дає камері значну гнучкість і дозволяє «облетіти» марсіанський ровер з усіх боків. Рухом цієї руки-камери керує фахівець із Землі. Головне завдання – слідувати певній послідовності переміщення автоматичної руки, щоб камера могла зробити достатню кількість знімків для подальшого склеювання панорами. Сценарій підготовки кожного такого селфі відпрацьовують спочатку на Землі на спеціальному тестовому модулі, який зветься Меггі. (Фото NASA):

4. Марсіанський захід сонця, 15 квітня 2015 року. Опівдні небо Марса жовто-оранжеве. Причина таких відмінностей від гами кольорів земного неба - властивості тонкої, розрідженої, що містить зважений пил атмосфери Марса. На Марсі релеївське розсіювання променів (яке на Землі і є причиною блакитного кольору неба) відіграє незначну роль, ефект його слабкий, але проявляється у вигляді блакитного свічення при сході та заході Сонця, коли світло проходить товстіший шар повітря. (Фото JPL-Caltech | MSSS | Texas A&M Univ via Getty | NASA):

5. Колеса марсохода 9 вересня 2012 року. (Фото JPL-Caltech | Malin Space Science Systems | NASA):

6. А це знімок 18 квітня 2016 року. Видно, як зносилося "взуття" біля трудяги. З серпня 2012 року до січня минулого року марсохід Curiosity пройшов 15.26 км. (Фото JPL-Caltech MSSS | NASA):

7. Продовжуємо дивитися знімки марсоходу Curiosity. Дюна Наміб – область з темним піском, що складається з дюн на північному заході від гори Шарп. (Фото JPL-Caltech | NASA):

8. Дві третини поверхні Марса займають світлі області, що отримали назву материків, близько третини - темні ділянки, які називаються морями. А це підніжжя гори Шарп.

Шарп – марсіанська гора, що знаходиться в кратері Гейл. Висота гори становить близько 5 км. На Марсі знаходиться і найвища гір у Сонячній системі - згаслий вулкан Олімп заввишки 26 км. Діаметр Олімпу – близько 540 км. (Фото JPL-Caltech | MSSS | NASA):

9. Фотографія з орбітального апарату, тут і марсохід видно. (Фото JPL-Caltech | Univ. of Arizona | NASA):

10. Як сформувався цей незвичайний пагорб Іресон на Марсі? Його історія стала предметом досліджень. Його форма і двоколірна структура роблять його одним із найнезвичайніших пагорбів, біля яких проїжджав автоматичний марсохід. Він досягає висоти близько 5 метрів, а розмір його основи – близько 15 метрів. (Фото JPL-Caltech | MSSS | NASA0:

11. Так виглядають "сліди" марсохода на Марсі. (Фото JPL-Caltech | NASA):

12. Півкулі Марса досить сильно відрізняються характером поверхні. У південній півкулі поверхня знаходиться на 1-2 км вище за середній рівень і густо усіяна кратерами. Ця частина Марса нагадує місячні материки. На півночі більша частина поверхні знаходиться нижче середнього рівня, тут мало кратерів і основну частину займають відносно гладкі рівнини, які, ймовірно, утворилися в результаті затоплення лавою та ерозією. (Фото JPL-Caltech | MSSS | NASA):

13. Ще одне майстерне селфі. (Фот JPL-Caltech | MSSS | NASA):

14. На передньому плані, приблизно за три кілометри від ровера, знаходиться довгий хребет, багатий на оксид заліза. (Фото JPL-Caltech | MSSS | NASA):

15. Погляд на шлях, який пройшов марсохід, 9 лютого 2014 року. (Фото JPL-Caltech | MSSS | NASA):

16. Отвір, який пробурив марсохід Curiosity. Такий колір породи під червоною поверхнею одразу не очевидний. Дриль марсохода здатний робити в камені отвори діаметром 1.6 см і глибиною 5 см. Здобуті маніпулятором зразки можуть досліджуватися приладами SAM і CheMin, розташованими в передній частині корпусу ровера. (Фото JPL-Caltech | MSSS | NASA):

17. Ще одне селфі, найсвіжіше, зроблене 23 січня 2018 року. (Фото NASA | JPL-Caltech | MSSS):

7 серпня 2012 року на поверхні Марса почав працювати Curiosity - складний 900-кілограмовий марсохід, оснащений за останнім словом техніки. У перспективі Curiosity може стати однією з найуспішніших космічних місій: наукове обладнання на його борту покликане детально вивчити геологічну історію Марса і пролити світло на питання про життя на цій, досі загадковій, планеті. марсіанських днів, загалом Curiosity здатний працювати щонайменше 14 років

Звичайний марсіанський краєвид вдень

Частина мозаїки кратера Гейла

Слід від колеса Curiosity на піску Марса

Пісок, пил та камінь під назвою Burwash. Знімок отриманий з відстані 11,5 см від каменю, розміри знімка – 7,6 на 5,7 см

Піщаний нанос, зі схилу якого Curiosity брав проби ґрунту. Зліва ми бачимо необроблене зображення дюни, що показує, як вона виглядає на Марсі, небо якого часто має червонуватий відтінок внаслідок великої кількості пилу. Праворуч знімок оброблений таким чином, щоб показати, як та сама ділянка виглядала б на Землі. Розмір округлого каменю вище центру зображення близько 20 см

"Чорниця" - дрібні сферичні вкраплення в марсіанський грунт. Розміри кульок близько 3 мм, вони містять велику кількість червоного залізняку, який утворюється у присутності води

На знімку дно апарата, всі шість коліс та сліди, залишені ними. На передньому плані дві пари чорно-білих навігаційних камер HAZCAM.

Щойно Curiosity виліз на дюну Rocknest з метою взяти перші зразки ґрунту Червоної планети. Знімок отримано 3 жовтня 2012 року, на 57 день роботи апарат

Камера MAHLI дивиться на колесо Curiosity.

Ранок на Марсі

Темно-сірий марсіянський камінь. Зображення отримано камерою MAHLI з відстані 27 см. Площа знімка – 16 на 12 см, а роздільна здатність – 105 мікрон на піксель. Незважаючи на вражаючу чіткість, вченим не вдалося дозволити на ньому гранули чи кристали, з яких складається камінь

"Піраміда" на Марсі - камінь, що отримав назву Jake Matijevic. Знімок отримано 21 вересня 2012 року.

Вивчаючи «Піраміду» зблизька. Хімічний аналіз каменю показав, що він багатий на лужні метали, а також галогени — на хлор і бром. Судячи з спектру, даний камінь є мозаїкою з окремих зерен мінералів, у тому числі піроксену, польового шпату і олівіну. Загалом склад каменю дуже нетиповий для марсіанських каменів.

Кольорове зображення "піраміди" на Марсі. На знімку змінено баланс білого для виявлення відмінностей у вкрапленнях на камені

55 день перебування на Марсі. У фокусі Curiosity – піщаний нанос під назвою Rocknest, зі схилу якого марсохід узяв перші проби ґрунту.

Залишки русла стародавнього струмка на Марсі. Про те, що в цьому місці колись протікала вода, свідчать багато шматків гравію та кам'яних порід, що мають гладку округлу форму. Крім того, розміри деяких із цих каменів говорять про те, що вони могли бути перенесені лише потоком води. Порода, сколота подібно до зламаного тротуару, має осадове походження

Озираючись на пройдений шлях

Вечір на Марсі. Знімок отримано на 49-й день роботи Curiosity.

Марсіанський камінь, який одержав від учених ім'я Ет-Зен (Et-Then). Знімок отримано камерою MAHLI (Mars Hand Lens Imager) 29 жовтня 2012, на 82 день перебування Curiosity на Червоній планеті. Камінь сфотографований з відстані 40 см, ширина знімка складає всього 25 см. Ет-Зен був виявлений біля лівого переднього колеса апарату, коли Curiosity готувався взяти проби ґрунту у містечку Rocknest

Каміння на Марсі. Мозаїка, отримана камерою MAHLI на 76-й день перебування Curiosity на Загадковій планеті

Марсохід «К'юріосіті» передає нові кольорові знімки з Марса.

Національне агентство з повітроплавання та дослідження космічного простору опублікувало нові знімки з поверхні Марса, отримані з марсоходу «К'юріосіті». Дані фото, які представлені нижче, відображають нові деталізовані зображення гірських порід та інших геологічних факторів біля Маунт Шарп (Mount Sharp).

Зйомка розпочалася 8 вересня 2016 року у нижній частині Маунт Шарп, а саме в області Мюррей Баттс. Ці знімки є попередньою версією проекту, який хочуть реалізувати в агентстві. Як повідомляється, команда, відповідальна за місію «К'юріосіті», планує створити таку собі подобу тривимірної моделі даної місцевості, а також деталізовану кольорову карту. У найближчому майбутньому це буде здійснено.

«Вивчення цих скелястих порід та їх утворень дасть нам уявлення та краще розуміння про древні піщані дюни, які були сформовані/поховані/схильні до хімічних змін підземних вод тощо. Адже саме таким чином і було сформовано цей ландшафт, який ми можемо спостерігати з вами сьогодні», - заявив вчений проекту «К'юріосіті» Ашвін Васавада.

Марсохід знаходиться в цій місцевості вже більше місяця. В рамках однієї з останніх операцій, а саме 9 вересня 2016 року, «К'юріосіті» розпочав буріння. Після того, як ця дія буде завершена, він вирушить далі на південь і вище в гірську місцевість Маунт Шарп.

Невтомний тайванський мисливець за НЛО Скотт Уорінг на одному зі старих, чорно білих знімків з Марса виявив корабель прибульців, що ні багато ні мало зазнав аварії.

Принаймні, каже уфолог, на поверхні плато Меридіана легко проглядається незвичайна структура, що нагадує пропелер. Кожному скептику, який вважає, що це звичайний камінь, варто вказати, що грунт тут піщаний, а тому на ньому добре видно слід, який залишив цей об'єкт під час падіння. Складається враження, продовжує Скотт, що НЛО врізався в скелю, через що розгорнувся десь на сорок-п'ятдесят градусів і потім протаранив поверхню Марса, доки не зупинився.

Причому НЛО подібної форми тайванський уфолог зустрічав і Землі, тому цілком можливо, що це якась деталь від корабля, а сам корабель інопланетного походження. Шість років тому, пише Уорінг, над моїм будинком пролетіло щось подібне – пропелероподібне – з мотоцикл розміром. На жаль, зняти його у високій якості з ІЧ-підсвічуванням не вдалося.

Зауважимо, що на фотографіях з Марса віртуальні археологи, як називають цих прискіпливих дослідників космосу, постійно знаходять підозрілі об'єкти чи явища. Наприклад, зовсім недавно на одному зі знімків, надісланих ровером Curiosity, уфологи розглянули дивний промінь світла, який виходив ніби звідки (дивіться фото вище). На першому фотознімку немає нічого підозрілого, проте на другому, зробленому марсоходом через кілька секунд, з'являється дивна сфера, що світиться, ніби стріляє лазером.

З останніх знахідок уфологів з Червоної планети – каска і пістолет (такі, ніби закинуті сюди з Другої світової війни), до цього можна додати «пляшку з-під пива», «колеса від поїзда» та багато іншого (дивіться відео). Одним словом, Марс багатий на подібні сюрпризи, які самі онлайн-археологи не лише знаходять на знімках, але й одразу діляться своїми відкриттями зі співробітниками НАСА. А останні давно вже вдають, що їх це ніяк не цікавить. Тим не менш, продовжують обробляти фотознімки в різних програмах, переводити найбільш підозрілі з них у чорно-білий формат, намагаючись приховати будь-які натяки на щось надприродне. Однак це, зважаючи на все, не допомагає…

Відео: На фотографіях з Марса виявлено дивні об'єкти

Принтери