Коди ansi для релейного захисту. Кодування: корисна інформація та коротка ретроспектива. набір символів ANSI

Код (двійковий)

(десятковий беззнаковий)

(десятковий знаковий)

А (велике латинське)

B (велике латинське)

a (мале латинське)

А (велике російське)

У кодуванні ANSI

А (велике російське)

У кодуванні ASCII

Подібний код, як показано вище, відповідає також цілій кількості від 0 до 255 у беззнаковому (unsigned) форматі. Таким чином, кожному символу відповідає ціле число, яке також називається кодом символу. Сукупність кодів символів називається кодовою таблицею або кодуванням .

Для персональних комп'ютерів найбільш поширені кодові таблиці ANSI (American National Standard Institute) та ASCII (American Standard Code for Information Interchange). Таблиця ANSI застосовується у Windows, а ASCII застосовувалася у DOS. Однак у цих двох таблицях перші 128 кодів (від 0 до 127) збігаються ; вони відрізняються лише наступними 128 кодами, що використовуються зберігання національних (російських) букв і знаків " псевдографики " .

У наведених таблицях позначення КСозначає "код символу", а З- "Символ".

Стандартна частина таблиці символів (ascii-ansi)

Деякі з перерахованих вище символів мають особливий сенс. Так, наприклад, символ із кодом 9 позначає символ горизонтальної табуляції, символ із кодом 10 – символ перекладу рядка, символ із кодом 13 – символ повернення каретки.

Reg.ru: домени та хостинг

Найбільший реєстратор та хостинг-провайдер у Росії.

Понад 2 мільйони доменних імен на обслуговуванні.

Просування, пошта для домену, рішення для бізнесу.

Понад 700 тис. клієнтів у всьому світі вже зробили свій вибір.

*Наведіть курсор миші, щоб призупинити прокручування.

Назад вперед

Кодування: корисна інформація та коротка ретроспектива

Цю статтю я вирішив написати як невеликий огляд щодо питання кодувань.

Ми розберемося, що таке взагалі кодування і трохи торкнемося історії того, як вони з'явилися в принципі.

Ми поговоримо про деякі їх особливості а також розглянемо моменти, що дозволяють нам працювати з кодуванням більш усвідомлено та уникати появи на сайті так званих кракозябрів, тобто. нечитаних символів.

Отже, поїхали...

Що таке кодування?

Спрощено кажучи, кодування- це таблиця зіставлень символів, які ми бачимо на екрані, певним числовим кодам.

Тобто. кожен символ, який ми вводимо з клавіатури, або на екрані монітора, закодований певною послідовністю бітів (нулів і одиниць). 8 біт, як ви, напевно, знаєте, дорівнюють 1 байту інформації, але про це трохи пізніше.

Зовнішній вигляд самих символів визначається файлами шрифтів, які встановлені на вашому комп'ютері. Тому процес виведення на екран тексту можна описати як постійне зіставлення послідовностей нулів та одиниць якимсь конкретним символам, що входять до складу шрифту.

Батьком усіх сучасних кодувань можна вважати ASCII.

Ця абревіатура розшифровується як American Standard Code for Information Interchange(американська стандартна кодувальна таблиця для друкованих символів та деяких спеціальних кодів).

Це однобайтове кодування, В яку спочатку закладено всього 128 символів: літери латинського алфавіту, арабські цифри і т.д.


Пізніше вона була розширена (спочатку вона не використовувала всі 8 біт), тому з'явилася можливість використовувати вже не 128, а 256 (2 в 8 ступенів) різних символів, які можна закодувати в одному байті інформації.

Таке вдосконалення дозволило додавати до ASCII символи національних мов, крім вже існуючої латиниці.

Варіантів розширеного кодування ASCII існує дуже багато тому, що мов у світі теж чимало. Думаю, що багато хто з вас чув про таке кодування, як KOI8-R - це також розширене кодування ASCII, призначена для роботи із символами російської мови.

Наступним кроком у розвитку кодувань можна вважати появу так званих ANSI-кодувань.

По суті це були ті самі розширені версії ASCII, однак з них були видалені різні псевдографічні елементи та додані символи друкарні, для яких раніше не вистачало "вільних місць".

Прикладом такого ANSI-кодування є всім відома Windows-1251. Крім типографічних символів, у це кодування також були включені літери алфавітів мов, близьких до російської (українська, білоруська, сербська, македонська та болгарська).


ANSI-кодування - це збірна назва. Насправді, реальне кодування під час використання ANSI буде визначатися тим, що зазначено у реєстрі операційної системи Windows. У випадку з російською мовою це буде Windows-1251, однак для інших мов це буде інший різновид ANSI.

Як ви розумієте, купа кодувань і відсутність єдиного стандарту до добра не довели, що й спричинило часті зустрічі з так званими кракозябрами- Нечитаним безглуздим набором символів.

Причина їх появи проста – це спроба відобразити символи, закодовані за допомогою однієї таблиці кодування, використовуючи іншу таблицю кодування.

У контексті веб-розробки ми можемо зіткнутися з кракозябрами, коли, наприклад, російський текст помилково зберігається не в тому кодуванні, яке використовується на сервері.

Зрозуміло, це єдиний випадок, коли ми можемо отримати нечитаний текст - варіантів тут маса, особливо, якщо врахувати, що є ще база даних, у якій інформація зберігається у певній кодуванні, є зіставлення з'єднання з базою даних тощо.

Виникнення всіх цих проблем стало стимулом для створення чогось нового. Це мало бути кодування, яке могло б кодувати будь-яку мову у світі (адже за допомогою однобайтових кодувань при всьому бажанні не можна описати всі символи, скажімо, китайської мови, де їх явно більше, ніж 256), будь-які додаткові спецсимволи та типографіку.

Одним словом, треба було створити універсальне кодування, яке вирішило б проблему кракозябрів раз і назавжди.

Юнікод - універсальне кодування тексту (UTF-32, UTF-16 та UTF-8)

Сам стандарт було запропоновано у 1991 році некомерційною організацією «Консорціум Юнікоду»(Unicode Consortium, Unicode Inc.), і першим результатом його роботи стало створення кодування UTF-32.

До речі, сама абревіатура UTFрозшифровується як Unicode Transformation Format(Формат Перетворення Юнікод).

У цьому кодуванні для кодування одного символу передбачалося використовувати аж 32 біта, тобто. 4 байти інформації. Якщо порівнювати це число з однобайтовими кодуваннями, то ми дійдемо простого висновку: для кодування 1 символу в цьому універсальному кодуванні потрібно у 4 рази більше бітів, що "обтяжує" файл у 4 рази.

Очевидно також, що кількість символів, яка потенційно могла бути описана за допомогою даного кодування, перевищує всі розумні межі і технічно обмежена числом, рівним 2 32 ступеня. Зрозуміло, що це був явний перебір і марнотратство з погляду ваги файлів, тому дане кодування не набуло поширення.

На зміну їй прийшла нова технологія - UTF-16.

Як очевидно з назви, у цьому кодуванні один символ кодують вже не 32 біти, а лише 16(Тобто 2 байти). Очевидно, це робить будь-який символ удвічі "легшим", ніж у UTF-32, однак і вдвічі "важчим" за будь-який символ, закодований за допомогою однобайтового кодування.

Кількість символів, доступне для кодування UTF-16 дорівнює, як мінімум, 2 в 16 ступеня, тобто. 65536 символів. Начебто б все непогано, до того ж остаточна величина кодового простору в UTF-16 була розширена до більш ніж 1 мільйона символів.

Однак і це кодування до кінця не задовольняло потреби розробників. Скажімо, якщо ви пишете, використовуючи виключно латинські символи, то після переходу з розширеної версії кодування ASCII до UTF-16 вага кожного файлу збільшувалася вдвічі.

В результаті, була зроблена ще одна спроба створення чогось універсального, і цим чимось стало всім нам відоме кодування UTF-8.

UTF-8- це багатобайтове кодування зі змінною довгою символом. Дивлячись на назву, можна за аналогією з UTF-32 і UTF-16 подумати, що для кодування одного символу використовується 8 біт, проте це не так. Точніше, не зовсім так.

Справа в тому, що UTF-8 забезпечує найкращу сумісність із старими системами, що використовували 8-бітові символи. Для кодування одного символу в UTF-8 реально використовується від 1 до 4 байт(Гіпотетично можна і до 6 байт).

У UTF-8 всі латинські символи кодуються 8 бітами, як і в кодуванні ASCII. Іншими словами, базова частина кодування ASCII (128 символів) перейшла в UTF-8, що дозволяє "витрачати" на їх подання всього 1 байт, зберігаючи при цьому універсальність кодування, заради якого все й починалося.

Отже, якщо перші 128 символів кодуються 1 байтом, всі інші символи кодуються вже 2 байтами і більше. Зокрема, кожен символ кирилиці кодується саме 2 байтами.

Таким чином, ми отримали універсальне кодування, що дозволяє охопити всі можливі символи, які потрібно відобразити, не обтяжуючи без необхідності файли.

З BOM або без BOM?

Якщо ви працювали з текстовими редакторами (редакторами коду), наприклад Notepad++, phpDesigner, rapid PHPі т.д., то, ймовірно, звертали увагу на те, що при заданні кодування, в якому буде створена сторінка, можна вибрати, як правило, 3 варіанти:

ANSI
- UTF-8
- UTF-8 без BOM


Відразу скажу, що вибирати завжди варто саме останній варіант. UTF-8 без BOM.

Отже, що таке BOM і чому нам це не потрібно?

BOMрозшифровується як Byte Order Mark. Це спеціальний Unicode символ, що використовується для індикації порядку байтів текстового файлу. За специфікацією його використання не обов'язкове, проте якщо BOMвикористовується, він повинен бути встановлений на початку текстового файлу.

Не будемо вдаватися до деталей роботи BOM. Для нас головний висновок такий: використання цього службового символу разом з UTF-8 заважає програмам зчитувати кодування нормально., внаслідок чого виникають помилки у роботі скриптів.

Windows-1251 — набір символів та кодування, що є стандартним 8-бітовим кодуванням для всіх російських версій Microsoft Windows. Це кодування користується досить великою популярністю у східноєвропейських країнах. Windows-1251 вигідно відрізняється від інших 8-бітових кириличних кодувань (таких як CP866, KOI8-R та ISO 8859-5) наявністю практично всіх символів, що використовуються в традиційній російській друкарні для звичайного тексту (відсутня тільки знак наголосу). Кирилічні символи йдуть за абеткою.
Windows-1251 також містить усі символи для близьких до російської мов: білоруської, української, сербської, македонської та болгарської.
На практиці цього виявилося достатньо, щоб кодування Windows-1251 закріпилося в інтернеті до поширення UTF-8.

Таблиця кодів символів Windows-1251

DecHexСимвол DecHexСимвол
000 00 NOP 128 80 Ђ
001 01 SOH 129 81 Ѓ
002 02 STX 130 82
003 03 ETX 131 83 ѓ
004 04 EOT 132 84
005 05 ENQ 133 85
006 06 ACK 134 86
007 07 BEL 135 87
008 08 BS 136 88
009 09 TAB 137 89
010 0ALF 138 8AЉ
011 0BVT 139 8B
012 0CFF 140 8CЊ
013 0DCR 141 8DЌ
014 0ESO 142 8EЋ
015 0FSI 143 8FЏ
016 10 DLE 144 90 ђ
017 11 DC1 145 91
018 12 DC2 146 92
019 13 DC3 147 93
020 14 DC4 148 94
021 15 NAK 149 95
022 16 SYN 150 96
023 17 ETB 151 97
024 18 CAN 152 98
025 19 EM 153 99
026 1ASUB 154 9Aљ
027 1BESC 155 9B
028 1CFS 156 9Cњ
029 1DGS 157 9Dќ
030 1ERS 158 9Eћ
031 1FUS 159 9Fџ
032 20 SP 160 A0
033 21 ! 161 A1 Ў
034 22 " 162 A2ў
035 23 # 163 A3Ћ
036 24 $ 164 A4¤
037 25 % 165 A5Ґ
038 26 & 166 A6¦
039 27 " 167 A7§
040 28 ( 168 A8Ё
041 29 ) 169 A9©
042 2A* 170 AAЄ
043 2B+ 171 AB«
044 2C, 172 AC¬
045 2D- 173 AD­
046 2E. 174 AE®
047 2F/ 175 AFЇ
048 30 0 176 B0°
049 31 1 177 B1±
050 32 2 178 B2І
051 33 3 179 B3і
052 34 4 180 B4ґ
053 35 5 181 B5µ
054 36 6 182 B6
055 37 7 183 B7·
056 38 8 184 B8е
057 39 9 185 B9
058 3A: 186 BAє
059 3B; 187 BB»
060 3C< 188 BCј
061 3D= 189 BDЅ
062 3E> 190 BEѕ
063 3F? 191 BFї
064 40 @ 192 C0 А
065 41 A 193 C1 Б
066 42 B 194 C2 У
067 43 C 195 C3 Г
068 44 D 196 C4 Д
069 45 E 197 C5 Е
070 46 F 198 C6 Ж
071 47 G 199 C7 З
072 48 H 200 C8 І
073 49 I 201 C9 Й
074 4AJ 202 CA До
075 4BK 203 CB Л
076 4CL 204 CC М
077 4DM 205 CD Н
078 4EN 206 CE Про
079 4FO 207 CF П
080 50 P 208 D0 Р
081 51 Q 209 D1 З
082 52 R 210 D2 Т
083 53 S 211 D3 У
084 54 T 212 D4 Ф
085 55 U 213 D5 Х
086 56 V 214 D6 Ц
087 57 W 215 D7 Ч
088 58 X 216 D8 Ш
089 59 Y 217 D9 Щ
090 5AZ 218 DA Ъ
091 5B[ 219 DB Ы
092 5C\ 220 DC Ь
093 5D] 221 DD Е
094 5E^ 222 DE Ю
095 5F_ 223 DF Я
096 60 ` 224 E0 а
097 61 a 225 E1 б
098 62 b 226 E2 в
099 63 c 227 E3 г
100 64 d 228 E4 д
101 65 e 229 E5 е
102 66 f 230 E6 ж
103 67 g 231 E7 з
104 68 h 232 E8 і
105 69 i 233 E9 й
106 6Aj 234 EA до
107 6Bk 235 EB л
108 6Cl 236 EC м
109 6Dm 237 ED н
110 6En 238 EE про
111 6Fo 239 EF п
112 70 p 240 F0 р
113 71 q 241 F1 з
114 72 r 242 F2 т
115 73 s 243 F3 у
116 74 t 244 F4 ф
117 75 u 245 F5 х
118 76 v 246 F6 ц
119 77 w 247 F7 год
120 78 x 248 F8 ш
121 79 y 249 F9 щ
122 7Az 250 FA ъ
123 7B{ 251 FB ы
124 7C| 252 FC ь
125 7D} 253 FD е
126 7E~ 254 FE ю
127 7FDEL 255 FF я

Опис спеціальних (керуючих) символів

Спочатку керуючі символи таблиці ASCII (діапазон 00-31 плюс 127) були розроблені для того, щоб керувати пристроями апаратних засобів, таких як телетайп, введення даних на перфострічку та ін.
Керуючі символи (крім горизонтальної табуляції, перекладу рядка та повернення каретки) не використовуються у HTML-документах.

Спеціальні (керуючі) символи

Код Опис
NUL, 00Null, порожній
SOH, 01Start Of Heading, початок заголовка
STX, 02Start of TeXt, початок тексту
ETX, 03End of TeXt, кінець тексту
EOT, 04End of Transmission, кінець передачі
ENQ, 05Enquire. Прошу підтвердження
ACK, 06Висновокзнання. Підтверджую
BEL, 07Bell, дзвінок
BS, 08Backspace, повернення на один символ назад
TAB, 09Tab, горизонтальна табуляція
LF, 0ALine Feed, переклад рядка
Зараз у більшості мов програмування позначається як \n
VT, 0BVertical Tab, вертикальна табуляція
FF, 0CForm Feed, прогін сторінки, нова сторінка
CR, 0DCarriage Return, повернення каретки
Зараз у більшості мов програмування позначається як \r
SO, 0EShift Out, змінити колір фарбуючої стрічки в принтері.
SI, 0FShift In, повернути колір фарбуючої стрічки в принтері назад
DLE, 10Data Link Escape, перемикання каналу передачі даних
DC1, 11
DC2, 12
DC3, 13
DC4, 14
Device Control, символи керування пристроями
NAK, 15Negative Acknowledgment, не підтверджую
SYN, 16Synchronization. Символ синхронізації
ETB, 17End of Text Block, кінець текстового блоку
CAN, 18Cancel, скасування переданого раніше
EM, 19End of Medium, кінець носія даних
SUB, 1ASubstitute, підставити. Ставиться дома символу, значення якого було втрачено чи зіпсовано під час передачі
ESC, 1BEscape Керуюча послідовність
FS, 1CFile Separator, роздільник файлів
GS, 1DGroup Separator, роздільник груп
RS, 1ERecord Separator, роздільник записів
US, 1FUnit Separator, роздільник юнітів
DEL, 7FDelete, стерти останній символ.

Іноді навіть досить досвідчений фахівець не одразу скаже вам, чому відповідає те чи інше значення тиску чи довжини в одній системі значень в іншій системі величин.

Щоб полегшитивам це завдання, ми пропонуємо таблиці співвідношення величин тиску та довжини в європейській та американській системах з невеликими поясненнями. Але спочатку кілька слів про самі стандарти.


DIN- це німецький стандарт (розшифровується як Deutsches Institut für Normung, тобто розроблений Німецьким інститутом стандартизації), який розробляється суворо у рамках положень Міжнародної організації зі стандартизації – ISO (International Organization for Standardization).


ANSI– стандарт, ухвалений у Сполучених Штатах Америки. Розшифровується як American National Standards Instituteтобто стандарт Американського національного інституту зі стандартизації.

Відповідно, норми ANSI визначаються саме цим інститутом і далеко не завждиміж стандартами DINі ANSIможна простежити точні відповідностіу різних сферах.

Переведення одиниць тиску з ANSI в DIN

Тут все просто: якщо за стандартом ANSIнавпаки тиску коштує цифра 150 - це означає, що номінальний (на який розрахована арматура) тиск становить 20 бар, 300 - 50 бар і т.д. Максимальне значення по ANSI Class– 2500 дорівнюватиме 420 бар за європейським стандартом DIN.


Користуючись цією таблицею, не складнопереводити значення тиску і назад: з DINв ANSI, хоча здійснювати такий переклад нашим інженерам потрібно набагато рідше.

Переведення одиниць довжини з американської системи до європейської (російської)

Як відомо, американцівсе вимірюють дюймами та футами, а ми і європейці- міліметрами, сантиметрами та метрами, тобто, як і переважна більшість держав світу, ми живемо в метричноїсистемі одиниць.


Як переводити дюйми в міліметри? Насправді, в цьому також немає нічого складного, достатньо лише запам'ятати, що один дюйм дорівнює 25,4 мм. Однак нерідко цифрою після коми нехтуютьі для рівного рахунку вказують, що 1 дюйм = 25 мм.

Таким чином, якщо, наприклад, переріз вхідного отвору дорівнює 2 дюймам за американською системою заходів, то, перевівши за вищевказаним правилом це значення в нашу систему заходів, отримуємо 50 мм або, що точніше - 51 мм (округливши 50,8 за правилами) .

Залишилося додати, що діаметр в технічниххарактеристиках маркується латинськими літерами DNі нерідко вказується саме в дюймах, а тиск позначається за допомогою букв PNі вказується найчастіше в барах- у всякому разі, ми використовуємо саме таке маркування як найбільше зручну.

А наступна таблиця допоможевам вирахувати не тільки точнекількість міліметрів в одному дюймі (з точністю до тисячної міліметра), але й допоможе дізнатися скільки міліметрів міститься, наприклад, в 2,5 дюймах.

Для цього знаходимо колонку 2"" (2 дюйми), а зліва шукаємо значення 1/2. Разом 2,5 дюйма = 63,501 мм, що можна округлити до 64 мм, а, наприклад, 6,25 дюйма (тобто 6 і 1/4) = 158,753 мм чи 159 мм.


Дюйми "" у міліметрах



До речі, на нашому сайті ви можете перекласти будь-який текст у десятковий, шістнадцятковий, двійковий код, скориставшись Калькулятором кодів онлайн.

Таблиця ASCII

ASCII (American Standard Code for Information Interchange)

Зведена таблиця кодів ASCII

ASCII таблиця кодів символів Windows (Win-1251)

Символ

спец. Табуляція

спец. LF (Повернення каретки)

спец. CR (Новий рядок)

зчіп. SP (Пробіл)

Символ

Розширена таблиця кодів ASCII

Форматування символи.

Backspace (Повернення до одного символу). Вказує на рух механізму друку або курсору дисплея на одну позицію.

Horizontal Tabulation (Горизонтальне Табулювання). Показує рух механізму друку або курсора дисплея до наступної "позиції табуляції".

Line Feed (Переклад рядка). Показує рух механізму друку або курсору дисплея на початок наступного рядка (на один рядок вниз).

Vertical Tabulation (Вертикальне табулювання). Показує рух механізму друку або курсору дисплея до наступної групи рядків.

Form Feed (Переклад сторінки). Показує рух механізму друку або курсора дисплея до вихідної позиції наступної сторінки, форми або екрана.

Carriage Return (Переклад каретки). Показує рух механізму друку або курсора дисплея до вихідної (крайньої лівої) позиції поточного рядка.

Передача даних.

Start of Heading (Початок заголовка). Використовується для визначення початку заголовка, який може містити інформацію про маршрутизацію або адресу.

Start of Text (Початок тексту). Показує початок тексту та одночасно кінець заголовка.

End of Text (Кінець тексту). Застосовується при завершенні тексту, який було розпочато із символу STX.

Enquiry (Запит). Запит ідентифікаційних даних (типу "Хто Ви?") від віддаленої станції.

Acknowledge (Підтвердження). Приймальний пристрій передає цей символ відправнику як підтвердження успішного прийому даних.

Negative Acknowledgement (Непідтвердження). Приймальний пристрій передає цей символ відправнику у разі заперечення (невдачі) прийому даних.

Synchronous/Idle (Синхронізація). Застосовується у синхронізованих системах передачі. У моменти відсутності передачі даних система постійно посилає символи SYN для забезпечення синхронізації.

End of Transmission Block (Кінець Блоку Передачі). Показує кінець блоку даних для комунікаційних цілей. Застосовується для розбиття окремих блоків великих обсягів даних.

Розділові знаки під час передачі інформації.

Інші символи.

Null. (No character- немає даних). Застосовується передачі у разі відсутності даних.

Bell (Дзвінок). Застосовується для керування пристроями сигналізації.

Shift Out. Показує, що всі наступні кодові комбінації повинні інтерпретуватись згідно з зовнішнім набором символів до приходу символу SI.

Shift In. Показує, що наступні кодові комбінації повинні інтерпретуватися згідно зі стандартним набором символів.

Data Link Escape (Переключення). Зміна значення символів, що йдуть слідом. Застосовується для додаткового контролю або передачі довільної комбінації біт.

DC1, DC2, DC3, DC4

Device Controls (Контроль пристрою). Символи керування допоміжними пристроями (спеціальними функціями).

Cancel (Скасувати). Показує, що дані, які передували цьому символу в повідомленні чи блоці, повинні бути ігноровані (зазвичай у разі виявлення помилки).

End of Medium (Кінець Носії). Вказує на фізичний кінець стрічки чи іншого носія інформації

Substitute (Заступник). Використовується для заміни помилкового або неприпустимого символу.

Escape (Розширення). Застосовується розширення коду, вказуючи те що, що наступний символ має альтернативне значення.

Space (Пробіл). Недрукований символ для розділення слів або переміщення механізму друку або курсору дисплея вперед на одну позицію.

Delete (Видалення). Застосовується для видалення (стирання) попереднього знака у повідомленні

Ноутбуки