Головна
Телевізори
Регіональна інформатика Регіональна інформатика Правові проблеми інформатизації

Регіональна інформатика Регіональна інформатика Правові проблеми інформатизації

Регіональна інформатика (РІ-2018)

24 жовтня 2018 року у Білому залі Будинку вчених імені М. Горького Російської академії наук відбулося відкриття XVI Санкт-Петербурзької міжнародної конференції «РЕГІОНАЛЬНА ІНФОРМАТИКА (РІ-2018)».

Одним із співустроїв цієї конференції виступає наш університет. Членами організаційного та програмного комітетів РІ-2018 є ректор ГУМРФ, професор Баришніков С.О., проректор з навчальної роботи, професор Соколов С.С., професор Нирков А.П. Співробітниками, студентами та аспірантами нашого університету на конференцію було подано понад 50 тез доповідей та статей, виданих у збірнику матеріалів «РІ-2018» та збірнику праць «Регіональна інформатика та Інформаційна безпека». Електронні версії цих збірників представлені на сайті конференції за адресою http://spoisu.ru/news/135-ri-2018-materials. Збірки також будуть включені до наукової електронної бібліотеки eLibrary.ru (Російський Індекс Наукового Цитування).


25 жовтня 2018 року у малому конференц-залі ГУМРФ імені адмірала С.О. Макарова (вул. Двінська, д. 5/7, ауд. 257) відбулося засідання секції « Інформаційні технологіїна транспорті» (співголови секції - Соколов С.С. та Нирков А.П., секретар Івлєва Л.Є). У роботі секції взяли участь 8 докторів наук, 6 кандидатів наук, викладачі, співробітники, аспіранти та студенти нашого університету та інших університетів Санкт-Петербурга, Москви та Керчі.


На засіданні секції було заслухано 16 доповідей, в яких було порушено питання застосування сучасних інформаційних технологій на транспорті, зокрема, при автоматизації технологічних процесів у суднобудуванні, при проведенні випробувань двигунів внутрішнього згоряння, при моніторингу та діагностиці електротехнічних комплексів, при оцінці вразливості до кібер систем керування технологічними процесами на транспорті. Розглядалися також питання, пов'язані із захищеністю автоматизованих інформаційних систем на транспорті та з удосконаленням методів навчання у транспортних вузах.

  1. Доронін С. Є., Молдовян Н. А., Ізбаш В. І. Примітиви алгоритмів цифрового підпису: еліптичні криві над векторними кінцевими полями.// XI Санкт-Петербурзька міжнародна конференція «Регіональна інформатика» (РІ-2008) СПб, 22-24 жовтня 2008 Матеріали конференції. СПб, 2008. с. 99.
  2. Борков П. В., Костіна А. А. Молдовян Н. А. Щербаков В. А. Кінцеві групи з багатовимірною циклічною структурою - новий примітив алгоритмів автентифікації// XI Санкт-Петербурзька міжнародна конференція «Регіональна інформатика» (РІ-2008) СПб, 22-24 жовтня 2008 Матеріали конференції. СПб, 2008. с. 93-94.
  3. Хо Нгок Зуй, Доронін З. Є., Молдовяну П. А., Ізбаш В. І. Кінцеві групи та поля векторів над кінцевими полями багаточленів// XI Санкт-Петербурзька міжнародна конференція «Регіональна інформатика» (РІ-2008) СПб, 22-24 жовтня 2008 Матеріали конференції. СПб, 2008. с. 59.
  4. Аль-Маджмар Н. А., Гортинська Л. Ст, Щербаков Ст А. Доказно стійкі рандомізовані схеми цифрового підпису на основі складності факторизації// XI Санкт-Петербурзька міжнародна конференція «Регіональна інформатика» (РІ-2008) СПб, 22-24 жовтня 2008 Матеріали конференції. СПб, 2008. с. 90-91.
  5. Бутурлінов А. І., Гур'янов Д. Ю., Молдовян Д. М. Загальні типи таблиць множення базисних векторів для завдання полів та груп векторів парної розмірності// XI Санкт-Петербурзька міжнародна конференція «Регіональна інформатика» (РІ-2008) СПб, 22-24 жовтня 2008 Матеріали конференції. СПб, 2008. с. 94.
  6. Дернова Є. С., Костіна А. А., Молдовяну П. А., Синьов В. Є. Примітиви алгоритмів цифрового підпису: кінцеві групи матриць над векторними полями// XI Санкт-Петербурзька міжнародна конференція Регіональна інформатика-2008 (РІ-2008) СПб, 22-24 жовтня 2008 Матеріали конференції. СПб, 2008. с. 96-97.
  7. Дернова Є. С., Нгуєн Ле Мінь, Костіна А. А., Щербаков В. А. Схеми цифрового підпису, злам яких вимагає вирішення двох важких завдань в одній кінцевій групі//XI Санкт-Петербурзька міжнародна конференція «Регіональна інформатика» (РІ-2008) СПб, 22-24 жовтня 2008 Матеріали конференції. СПб, 2008. с. 97-98.
  8. Нгуен Ле Мінь, Аль-Маджмар Н. А., Гортинська Л. В. Особливості реалізації протоколів з нульовим розголошенням та колективним підписом, заснованих на складності завдань факторизації та обчислення коренів // XI Санкт-Петербурзька міжнародна конференція «Регіональна інформатика» (РІ- 2008) СПб, 22-24 жовтня 2008 Матеріали конференції. СПб, 2008. с. 107.
  9. Баженов А. А., Галанов А., Гортинська Л. Ст, Молдовяну П. А. Кінцеві групи для протоколів композиційного цифрового підпису// XI Санкт-Петербурзька міжнародна конференція «Регіональна інформатика» (РІ-2008) СПб, 22-24 жовтня 2008 Матеріали конференції. СПб, 2008. с. 92-93.
  10. Бутурлінов А. І., Купріянов І. А., Молдовян Д. М. Експериментальне дослідження умов утворення векторних полів// XI Санкт-Петербурзька міжнародна конференція «Регіональна інформатика» (РІ-2008) СПб, 22-24 жовтня 2008 Матеріали конференції. СПб, 2008. с. 94-95.
  11. Дернова Є. С., Купріянов І. А., Молдовяну П. А. Варіанти реалізації алгоритмів цифрового підпису та вибір розмірності векторного поля// XI Санкт-Петербурзька міжнародна конференція «Регіональна інформатика» (РІ-2008) СПб, 22-24 жовтня 2008 Матеріали конференції. СПб, 2008. с. 97.
  12. Ананьєв М. Ю., Баженов А. А., Галанов А. Про реалізацію протоколів колективного підпису на основі стандартів цифрового підпису// XI Санкт-Петербурзька міжнародна конференція «Регіональна інформатика» (РІ-2008) СПб, 22-24 жовтня 2008 Матеріали конференції. СПб, 2008. с. 91.

2006

  1. Баранюк Т. Н., Верещагін В. Л. Інтелектуальні засоби моніторингу недекларованих можливостей операційних систем// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 156-157.
  2. Башков І. О., Гортинська Л. В. Дослідження статистичних властивостей блокового шифру EAGLE-128// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 100.
  3. Васильєв З. У. Методика оцінки впливу людського фактора на систему безпеки інформаційної системи// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 103-104.
  4. Верещагін В. Л. Солодянников А. В. Використання налагоджувальної інформації компілятора для контролю неможливих можливостей// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 104.
  5. Верещагін В. Л., Солодянников А. В. Методика Використання налагоджувальної інформації компілятора під час контролю програмного забезпечення, Створеного в різних середовищах розробки, на відсутність можливостей, що недокліруються // Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції «Регіональна інформатика», 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 105.
  6. Воскресенський С. І., Костін А. А. Розробка нейро-нечітких засобів класифікації для адаптивних систем захисту комп'ютерних мереж// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 106-107.
  7. Галанов А.І. Використання електронних ідентифікаторів RuToken у засобах захисту інформації// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 107.
  8. Деякі результати дослідження впливу інституційних факторів на розвиток об'єктів житлового фонду Санкт-Петербурга // Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції «Регіональна інформатика», 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 18-19.
  9. Грибачов В. П. Нейросетьовий модуль швидких обчислень у полях Галуа// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 29-30.
  10. Грибачов В. П. Проектування комплексних нейромережевих систем захисту та контролю інформаційних потоківу гнучких автоматизованих системах управління виробництвом// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції «Регіональна інформатика», 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 108.
  11. Ємелін В. І., Юшков С. А. Синтез елементів організаційних структур для інформаційної безпеки соціально – економічних систем // Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції «Регіональна інформатика», 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 109-110.
  12. Єремєєв М. А. Криптоаналіз підстановочно-перестановних блокових шифрів// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 110.
  13. Зуров Є. В. Розробка засобів та методів автоматизованої побудови експертних систем// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 31-32.
  14. Костін А. А., Фахрутдінов Р. Ш. До питання моніторингу інформаційних ресурсів ЛОМ// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 85-86.
  15. Молдовян А. А., Долгірьов Д. В., Костін А. А., Вус М. А. Про актуальність постановки завдання розробки методів та засобів створення обмеженої зони обігу знімних носіїв комп'ютерної інформації// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 117-118.
  16. Молдовян А. А., Морозова О. В. Керовані операції, що перемикаються, - перспективний криптографічний примітив// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 118.
  17. Молдовян У. А., Заболотний О. П. Розробка хеш-функцій із секретом для систем сертифікації програмних засобів // Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 119.
  18. Молдов'яну П. А. Архітектура універсальної команди бітової перестановки для процесорів загального призначення// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 119-120.
  19. Муравйов І. А. Проектування системи доступу до баз даних на основі електронно-цифрового підпису// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 121-122.
  20. Познахірко К. О. Критерії порівняння антивірусних програмдля ПЕОМ// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 124-125.
  21. Солодянников А. У., Федоров М. І. Реалізація методів автоматизації аналізу вихідних текстів під час сертифікації програмного забезпечення// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 128-129.
  22. Завдання знищення інформації, що зберігається на накопичувачах із магнітними дисками// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 173-174.
  23. Фахрутдінов Р. Ш., Юшков С. А. Спосіб гарантованого стирання інформації, що зберігається на накопичувачах із жорсткими магнітними дисками// Матеріали X Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 24-26 жовтня. СПб.: СПОІСУ, 2006. С. 174.

2004

  1. Кібакін В. П. Модель приймально-передавального радіоканалу в умовах хвилювання моря// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 93-94.
  2. Баранюк Т. Н. Аналіз методів реалізації вимоги про облік документів, що видаються на принтер, в системах захисту інформації // Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції «Регіональна інформатика», 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 115-116.
  3. Голубєв А. А. Оцінка можливості реалізації вимог ДСТУ ІСО/МЕК 15408-2002 вбудованими засобами захисту ОС NOVELL NETWARE 5.x.// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 123.
  4. Зуров Є. В. Вибір критеріїв для порівняння механізмів керування доступом у системах захисту інформації// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 129-130.
  5. Кібакін В. П. Зв'язковий радіобуй аварійного оповіщення морської УКХ радіолінії// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 131.
  6. Мирін А. Ю. Метод гарантованого знищення інформації з цифрових магнітних носіїв// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 141-142.
  7. Перервенко А. В. Аналіз проекту профілю захисту «метковий захист» (ПЗ МОЗ), розробленого на основі методології національного стандарту ІСО/МЕК 15408-2002 // Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції «Регіональна інформатика», 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 147.
  8. Верещагін Ст Л., Максимов Р. Ст. Методологічні проблеми моделювання захищених автоматизованих систем// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 119.
  9. Верещагін В. Л., Павловський О. В. Постановка задач захисту комунікаційного обладнання автоматизованих систем// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 120.
  10. Заболотний А. П., Фахрутдінов Р. Ш., Баранюк Т. Н., Костін А. А., Мирін А. Ю. Комплексний підхід до забезпечення інформаційно-комп'ютерної безпеки автоматизованих систем// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 126.
  11. Кутузов М.В. Використання “загальних критеріїв” під час вибору системи захисту від несанкціонованого доступу// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 137-138.
  12. Мельников А. Г. Криптографічний захист електронних документівв операційній системі WINDOWS// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 140.
  13. Мінь Нгуєн, Молдовян Н. А. Оптимізація апаратної реалізації криптографічних функційу телекомунікаційних пристроях// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 141.
  14. Молдов'ян А. А. Тотальний захист інформації на основі швидкісних шифрів// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 143.
  15. Молдовян Н. А., Єремєєв М. А., Мінь Нгуєн. До синтезу шифрів на основі операцій, що залежать від ключа// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 143-144.
  16. Молдов'яну П. А. Підхід до підвищення продуктивності програмних алгоритмів захисту інформації// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 144-145.
  17. Морозова Є.В. Використання системи візуального моделювання при синтезі криптоалгоритмів// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 145-146.
  18. Воєвода Ф. З., Максимов Р. У. Проблеми аналізу захищеності телекомунікаційних систем// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 120-121.
  19. Костін А. А. Експертні системи у завданнях виявлення та протидії комп'ютерним атакам у глобальних обчислювальних мережах // Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції «Регіональна інформатика», 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 135-136.
  20. Костін А. А., Максимов Р. В. Методика аналізу захищеності інформації, що обробляється в автоматизованих системах// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 136.
  21. Максимов Р. В., Лебедєв А. Ю. Методика контролю інформаційних потоків технологічного обміну в автоматизованих системах// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 139.
  22. Туктамишев М. Р., Лисов В. В. Застосування адаптивних систем нейро-нечіткого висновку виявлення атак на автоматизовані системи обробки закритої інформації / Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції «Регіональна інформатика», 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 154.
  23. Долгірьов Д. В., Зайцев А. А., Лемішевська А.Л. Вилучення розподіленої інформації для корпоративних обчислювальних мереж // Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 40.
  24. Єремєєв М. А., Новіков П. А. Аналіз стійкості алгоритмів захисту інформації на основі алгебраїчних криптокодових конструкцій// Матеріали IX Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 22-24 червня. СПб.: СПОІСУ, 2004. С. 125-126.

2002

  1. Ізотов Б. В. Клітинна підстановна операція як криптографічний примітив// Матеріали VIII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 26-28 листопада. СПб.: СПОІСУ, 2002. ч. 1. С. 114.
  2. Морозова Є.В. Керовані операції в шифрах із простим розкладом використання ключа// Матеріали VIII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 26-28 листопада. СПб.: СПОІСУ, 2002. ч.1. З. 123-124.
  3. Воробйов В.А. Апаратна реалізація швидкісних шифрів// Матеріали VIII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 26-28 листопада. СПб.: СПОІСУ, 2002. ч.1. З. 100-101.
  4. Черепанова Ю.Є. До питання про монополію в інформаційній сфері// Матеріали VIII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 26-28 листопада. СПб.: СПОІСУ, 2002. ч.1. С.136-137.
  5. Бєлкін Т.Г. Деякі аспекти побудови комплексних систем захисту інформації корпоративних мережах // Матеріали VIII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 26-28 листопада. СПб.: СПОІСУ, 2002. ч.1. С. 95.
  6. Бєлкін Т.Г., Заболотний А.П., Молдовян У.А. Підхід до захисту носіїв інформації від копіювання// Матеріали VIII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 26-28 листопада. СПб: СПОІСУ, 2002. ч.1. С. 95-96.
  7. Долгірьов Д.В. Захист конфіденційної інформації. Нові перспективи// Матеріали VIII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 26-28 листопада. СПб.: СПОІСУ, 2002. ч.1. З. 105-106.
  8. Єремєєв М.А., Новіков П.А. Методика побудови криптографічних примітивів – керованих операційних підстановок// Матеріали VIII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 26-28 листопада. СПб.: СПОІСУ, 2002. ч.1. З. 108-109.
  9. Заболотний О.П., Молдовян У.О. Похід до створення СЗІ «Янтар»// Матеріали VIII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 26-28 листопада. СПб.: СПОІСУ, 2002. ч.1. С.109-110.
  10. Воронцова Л.Ф., Датій А.В. Проблеми правового регулювання взаємодії установ кримінально-виконавчої системи зі ЗМІ// Матеріали VIII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 26-28 листопада. СПб.: СПОІСУ, 2002. ч.1. С.143-144.
  11. Датій А.В, Воронцова Л.Ф. Навчально-інформаційна база даних «цивільне право Росії та зарубіжних країн» для ВНЗ// Матеріали VIII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 26-28 листопада. СПб.: СПОІСУ, 2002. ч.1. С. 144.
  12. Єремєєв М.А., Корнієнко А.А. Стійкість до диференціального криптоаналіз алгоритму шифрування інформації з керованими підстановочно-перестановними мережами // Матеріали VIII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції «Регіональна інформатика», 26-28 листопада. СПб.: СПОІСУ, 2002. ч.1. С.107.

2001

  1. Ізотов Б. В. Керовані підстановні операції в блокових шифрах// Праці VII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 5-8 грудня. СПб.: СПОСІБ. 2001. С.222-223.
  2. Алексєєв Л.Є., Бєлкін Т.Г. Деякі методи аналізу блокових криптоалгоритмів// Праці VII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 5-8 грудня. СПб.: СПОСІБ. 2001. С.212-213.
  3. Єремєєв М.А., Ізотов Б.В., Молдовян А.А. Застосування каскадних керованих підстановок для побудови блокових криптоалгоритмів// Праці VII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 5-8 грудня. СПб.: СПОСІБ. 2001. С.221.
  4. Мельник А.А., Коркішка Т.А., Молдовян Н.А., Гуц Н.Д. Реалізація швидкісних апаратних шифрів з урахуванням керованих перестановок// Праці VII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 5-8 грудня. СПб.: СПОСІБ. 2001. С.226-227.
  5. Молдов'ян А.А., Молдов'ян Н.А. Варіанти побудови швидкісних програмних хеш-функцій// Праці VII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 5-8 грудня. СПб.: СПОСІБ. 2001. С.227-228.
  6. Савлуков Н.В., Масловський В.М., Бєлкін Т.Г., Молдовян А.А. Технології обробки інформації синтезу високошвидкісних захищених систем управління телекомунікаційними системами // Праці VII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції «Регіональна інформатика», 5-8 грудня. СПб.: СПОСІБ. 2001. С.230.
  7. Молдовян Н.А., Гуц Н.Д., Ізотов Б.В. Практичні аспекти побудови блокових шифрів з використанням керованих перестановок// Праці VII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції "Регіональна інформатика", 5-8 грудня. СПб.: СПОСІБ. 2001. С. 205-206.
  8. Єремєєв М.А. Математична модель функціонування системи захисту в умовах динамічного інформаційного конфлікту // Праці VII Санкт-Петербурзької міжнародної конференції «Регіональна інформатика», 5-8 грудня. СПб.: СПОСІБ. 2001. С.221-222.

«МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ Санкт-Петербург РЕГІОНАЛЬНА ІНФОРМАТИКА «РІ-2012» КОНФЕРЕНЦІЯ Санкт-Петербург, 24-26 жовтня...»

-- [ Сторінка 1 ] --

РЕГІОНАЛЬНА ІНФОРМАТИКА

ЮВІЛЕЙНА ХІІІ САНКТ-ПЕТЕРБУРГСЬКА МІЖНАРОДНА

КОНФЕРЕНЦІЯ

МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ

Санкт-Петербург

http://spoisu.ru

РЕГІОНАЛЬНА ІНФОРМАТИКА


ЮВІЛЕЙНА ХІІІ САНКТ-ПЕТЕРБУРГСЬКА МІЖНАРОДНА

КОНФЕРЕНЦІЯ

Санкт-Петербург, 24-26 жовтня 2012 року

МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ

Санкт-Петербург http://spoisu.ru УДК (002:681):338.98 Р32 Регіональна інформатика (РІ-2012). Ювілейна XIII Санкт-Петербурзька міжнародна конференція "Регіональна інформатика (РІ-2012)".

- СПб, 2012. - 420 с.

ISBN 978-5-906078-07-0.

Збірник охоплює широке коло напрямів: Регіональна політика інформатизації. Електронний уряд, Теоретичні проблеми інформатики та інформатизації, Телекомунікаційні мережі та технології, Інформаційна безпека, Правові проблеми інформатизації, Інформаційні технології у критичних інфраструктурах, Інформаційні технології у виробництві, Інформаційні технології на транспорті, Інформаційні технології в освіті, Інформаційні технології у освіті сервісі, Інформаційні технології в екології, Інформаційні технології у гідрометеорології, Інформаційні технології у дизайні, Інформаційні технології у видавничій діяльності та поліграфії, Геоінформаційні системи, Інформаційні технології у наукових дослідженнях, а також матеріали Наукової школи молодих учених «Інформаційні технології математичного моделювання», Молодіжної наукової школи «Регіональна інформатика та проблеми сталого розвитку», Наукової школи для старшокласників «Інформатика майбутнього» та Молодіжної наукової школи «Без .

УДК (002:681): 338.98 Редакційна колегія: Б.Я. Рад, Р.М. Юсупов, В.П. Заболотський, В.В. Касаткіна Комп'ютерна верстка: А.С. Михайлова Дизайн: Н.С. Михайлов Опубліковано в авторській редакції Підписано до друку 04.10.2012. Формат 60х84. Папір офсетний.

Друк – ризографія. Ум. піч. л. 48,8. Тираж 500 екз. Замовлення №4532.

–  –  –

http://spoisu.ru http://spoisu.ru

Засновники Конференції

Уряд Санкт-Петербурга Законодавчі збори Санкт-Петербурга Уряд Ленінградської області Міністерство зв'язку та масових комунікацій Російської ФедераціїМіністерство освіти та наук

та Російської Федерації Російська академія освіти Відділення нанотехнологій та інформаційних технологій Російської академії наук Санкт-Петербурзький науковий Центр Російської академії наук Санкт-Петербурзький інститут інформатики та автоматизації Російської академії наук Санкт-Петербурзька територіальна група Російського національного комітету з автоматичного управління Санкт-Петербурзьке Товариство інформатики, обчислювальної техніки, систем зв'язку та управління

СПОЛАДАЛЬНИКИ КОНФЕРЕНЦІЇ

Російський фонд фундаментальних досліджень ФГУП «Науково-дослідний інститут «Рубін»

ФГУП "ЦентрІнформ"

Санкт-Петербурзька філія «Ленінградське відділення Центрального науково-дослідного інституту зв'язку»

СПб ГУП "Санкт-Петербурзький інформаційно-аналітичний центр"

Балтійський державний технічний університет "ВОЕНМЕХ" ім. Д.Ф. Устинова Петербурзький державний університет шляхів сполучення Ростовський філія Московського державного технічного університету цивільної авіації Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Санкт-Петербурзький державний університет аерокосмічного приладобудування Санкт-Петербурзький державний університет водних комунікацій Санкт-Петербурзький державний університет технології та дизайну Санкт-Петербурзький державний електротехнічний університет «ЛЕТИ »

Санкт-Петербурзький університет МВС Росії Санкт-Петербурзький інститут економіки та бізнесу Північно-Західний інститут друку Санкт-Петербурзького державного університету технології та дизайну Смольний інститут Російської академії освіти ВАТ «Науково-виробниче об'єднання «Імпульс»



ВАТ «Центр комп'ютерних розробок»

ЗАТ «Асоціація спеціалістів інформаційних систем»

ЗАТ «Інститут інфотелекомунікацій»

ЗАТ "Інститут телекомунікацій"

ЗАТ «Науково-технічний центр біоінформатики та телемедицини «Фрактал»

ТОВ «Геонавігатор»

ТОВ «ІнТехСервіс»

ТОВ «Компанія «Марвел»

ТОВ «Лабораторія інфокомунікаційних мереж»

Партнерство для розвитку інформаційного суспільства на Північному Заході Росії Північно-західне відділення Російської академії освіти Санкт-Петербурзька інженерна академія Санкт-Петербурзьке відділення Міжнародної академії інформатизації Санкт-Петербурзьке відділення Академії інформатизації освіти

–  –  –

РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД

Юсупов Р.М., Рад Б.Я., Касаткіна В.В.

Росія, Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзький інститут інформатики та автоматизації РАН, Санкт-Петербурзький державний електротехнічний університет «ЛЕТІ» ім. В.І. Ульянова (Леніна), Балтійський державний технічний університет "ВОЕНМЕХ" ім. Д.Ф.Устінова

ВКЛАД САНКТ-ПЕТЕРБУРГСЬКОЇ МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «РЕГІОНАЛЬНА

ІНФОРМАТИКА» (1992-2012) В ІНТЕГРАЦІЮ НАУКИ, ОСВІТИ І ПРОМИСЛОВОСТІ Протягом 20 у Санкт-Петербурзі успішно розвивається проведена на регулярній основі Санкт-Петербурзька міжнародна конференція «Регіональна інформатика» 1992-2 , що стала дієвою формою поширення та апробації наукових знань та передового досвіду у сфері інформатизації, розробки та впровадження інфокомунікаційних технологій (ІКТ), розвитку інформаційного суспільства в Санкт-Петербурзі та інших регіонах. У рамках конференцій на професійно-суспільне обговорення регулярно виносяться найбільш значущі концепції, програми та пріоритетні проекти у сфері інформатизації, формування інформаційної та телекомунікаційної інфраструктури регіонів, побудови електронного уряду, впровадження регіональних інформаційних систем різного призначення на користь підвищення ефективності та безпеки використання ІКТ та прискорення соціально -економічного розвитку регіонів

Заснована в 1992 році в Санкт-Петербурзі з ініціативи наукової громадськості та органів державної влади міста і згодом доповнена тематичними напрямками організованої за підтримки Ради Безпеки Російської Федерації Санкт-Петербурзької міжрегіональної конференції «Інформаційна безпека регіонів Росії» (1999-2011) конференцій, конференція «Регіональна інформатика» набула статусу Санкт-Петербурзької міжнародної конференції, що проводиться за підтримки Уряду СанктПетербурга під егідою ЮНЕСКО, і практично охопила всі сфери соціально-економічного, політичного та культурного життя суспільства, включаючи проблеми зміцнення моральних цінностей, збереження та примноження наукового спадщини, що випереджає розвиток освіти при переході в інформаційне суспільство, виховання інформаційної культури, формування єдиного інформаційного просторув інтересах гармонійного розвитку та задоволення інформаційних потреб особистості, створення умов для покращення якості життя, підвищення ефективності праці та забезпечення безпеки громадян.

В організації конференції поряд із засновниками конференції (регіональними органами державної влади, державними академіями, профільними міністерствами та відомствами, громадськими об'єднаннями) як її співустроїв традиційно беруть участь провідні університети, академічні наукові установи, науково-виробничі об'єднання, промислові підприємства та ІТ-компанії, що спеціалізуються в галузі створення та використання ІКТ, систем та засобів інформатизації та зв'язку, що є дієвим механізмом інтеграції науки, освіти та промисловості, прикладом плідної співпраці вчених, педагогів та спеціалістів-практиків Санкт-Петербурга та інших регіонів.

Протягом багатьох років тематика конференцій не тільки зберігається, але безперервно розвивається, що підтверджується виділенням поряд з традиційними напрямками (Регіональна політика інформатизації. Електронний уряд, Теоретичні проблеми інформатики та інформатизації, Телекомунікаційні мережі та технології, Інформаційна безпека, Правові проблеми інформатизації забезпечення органів державної влади, Інформаційне забезпеченняфінансово-кредитної сфери та бізнесу, Інформаційні технології у виробництві, на транспорті, у наукових дослідженнях, в освіті, в охороні здоров'я, в екології, у видавничій діяльності та поліграфії, Геоінформаційні системи та ін.) нових самостійних напрямків: Інформаційні технології у критичних інфраструктурах, Інформаційні технології у дизайні, Інформаційні технології у гідрометеорології, Інформаційні технології у сервісі.

Координуюча роль Санкт-Петербурзької міжрегіональної конференції «Регіональна інформатика», що проводиться за участю регіональних органів державної влади та управління, як приклад реалізації ефективного механізму інтеграції освіти, науки та промисловості знайшла відображення у:

http://spoisu.ru 12 РЕГІОНАЛЬНА ІНФОРМАТИКА – 2012 принципи формування наукових тематичних напрямів у рамках ідеології та наукових пріоритетів конференції;

визначення складу засновників, організаторів та органів управління конференції;

конкретні науково-практичні досягнення колективів, представлених учасниками конференції, щодо формування інформаційної та телекомунікаційної інфраструктури регіонів та використання ІКТ для вирішення пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку, підвищення ефективності державного управління, розвитку науки, освіти, промисловості, високих технологій, охорони здоров'я та інших сфер;

підсумки розробки концептуальних програмних документів з формування ідеології розвитку інформаційного суспільства та реалізації пріоритетних проектів у сфері інформатизації (Концепція та Програма інформатизації Санкт-Петербурга, Стратегічний план Санкт-Петербурга, Цільова програма «Електронний Санкт-Петербург», Програма інформатизації системи освіти Санкт-Петербурга та План заходів щодо інформатизації системи освіти Санкт-Петербурга, План заходів щодо реалізації Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Санкт-Петербурзі на 2009роки, План заходів щодо розвитку інформаційного суспільства та формування електронного уряду в Санкт-Петербурзі на 2011-2012 роки, Концепція довгострокової цільової програми Розвиток інформаційного суспільства в Санкт-Петербурзі (2013-2016 роки)» та ін.

Ідеї, закладені при розробці ідеології та принципів формування тематичних напрямків конференції, послужили концептуальною основою формування інтеграційних механізмів взаємодії науки, освіти та промисловості у формі:

добровільного об'єднання представників науки, освіти та промисловості у творчі колективи з метою виявлення та вирішення актуальних завдань розвитку інформаційного суспільства в Санкт-Петербурзі та інших регіонах;

залучення найбільш талановитої частини вчених, викладачів вузів та спеціалістів-практиків до вирішення державних завдань соціально-економічного розвитку, формування регіональної інформаційної та телекомунікаційної інфраструктури;

використання досвіду регіонів та розвинених країн під час вирішення пріоритетних завдань побудови інформаційного суспільства («Стратегія переходу Санкт-Петербурга до інформаційного суспільства» та інших.);

реалізації інноваційних шляхів розвитку інтеграційних процесів та посилення науково-освітнього та промислового потенціалу регіону на основі створення єдиного науково-освітнього середовища;

скоординованого проведення організаційних змін під час створення регіональних інформаційних систем різного призначення, об'єднання ресурсів та забезпечення міжвідомчої взаємодії органів державної влади при координуючій ролі профільного галузевого комітету (Комітету з інформатизації та зв'язку Санкт-Петербурга);

формування ідеології та напрямів розвитку електронного уряду, підвищення ефективності державного управління та якості послуг, що надаються населенню;

створення передумов початку суспільству знань та економіці знань.

Як показала практика, розвиток інтеграційних процесів за умов початку інформаційному суспільству сприяло:

формуванню єдиного інформаційного простору регіону (Санкт-Петербурга) як основи для вирішення завдань сталого соціально-економічного, політичного та культурного розвитку та забезпечення безпеки регіону;

зростання інноваційної активності на регіональному рівні та підвищення інноваційного потенціалу економіки регіонів;

застосування системного підходу до вирішення комплексу задач розвитку інформаційного суспільства як ключового етапу модернізації економіки регіону;

стимулювання високотехнологічних інноваційних проектів та конкурентних вітчизняних розробок та у сфері ІКТ;

перетворення регіональних інформаційних ресурсів на стратегічний ресурс сталого розвитку регіону на користь поліпшення умов праці та якості життя громадян;

подолання протиріч між вимогами ринку праці та ринку освітніх послуг, підвищення якості підготовки спеціалістів;

забезпечення інформаційної та інших видів безпеки, зниження та запобігання можливим ризикам та загрозам в інформаційному суспільстві;

інтеграції регіону в міжнародну систему поділу праці та обміну в інформаційній сфері, поширення передового досвіду та досягнень у сфері використання ІКТ на інші регіони;

консолідації зусиль та потенціалу науково-громадських організацій, що працюють у галузі інформатики та інформатизації (Наукова Рада з інформатизації Санкт-Петербурга, Об'єднана наукова Рада з проблем інформатики, телекомунікацій та управління при Президії Санкт

http://spoisu.ru РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ. ЕЛЕКТРОННИЙ УР 13

Петербурзького наукового центру РАН, Санкт-Петербурзьке Товариство інформатики, обчислювальної техніки, систем зв'язку та управління, Комісія з зв'язку та інформатизації Громадської ради СанктПетербурга, Партнерство для розвитку інформаційного суспільства на Північному Заході Росії, Національне товариство імітаційного моделювання та ін.).

Результати діяльності конференції дозволили виявити актуальні напрями розширення тематики та ефективні формипроведення професійно-суспільних обговорень актуальних проблемрозвитку інформаційного суспільства (науково-практичних семінарів, конференцій, виставок), присвячених проблемам підготовки кадрів у сфері ІКТ, правовим проблемам інформатизації, питанням забезпечення інформаційної безпеки (захисту персональних даних), проблемам формування інформаційної культури та ін.

Важливою складовою конференцій є наукові школи молодих учених, що регулярно організуються, представлені в тому числі на ювілейній конференції:

Інформаційні технології математичного моделювання, Регіональна інформатика та проблеми сталого розвитку, Інформатика майбутнього, Безпечні інформаційні технології.

Праці конференції (понад 230 печ. видань) та основні підсумки розвитку та становлення Санкт-Петербурзької міжнародної конференції «Регіональна інформатика» як унікальної наукової школи з формування регіональної політики інформатизації та ідеології розвитку інформаційного суспільства, свідчать про її значний внесок у збереження та розвиток наукового та культурного потенціалу, формування суспільної правосвідомості, створення авторитетної трибуни для обговорення програмних документів та найбільш значущих проектів у сфері інформатизації, найважливіших напрямів розвитку інформаційної сфери регіонів на базі створення та впровадження ІКТ та регіональних інформаційних систем різного призначення, експериментального майданчика для апробації та поширення передового досвіду та наукових знань, що об'єднує потенціал та зусилля представників органів державної влади, науки, освіти та промисловості Санкт-Петербурга та інших регіонів, що пропагує передові науково-технічні досягнення ня за пріоритетними напрямами розвитку інформаційного суспільства, в яких Санкт-Петербург по праву займає лідируючі позиції.

Антопольський А.Б., Савін Г.І., Сотніков А.М.

Росія, Москва, Міжвідомчий суперкомп'ютерний центр РАН

МІЖАКАДЕМІЧНА КООРДИНАЦІЯ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

«НАУКОВА СПАДЩИНА РОСІЇ»

24 березня 2010 р. відбулася примітна подія у галузі розвитку науково-освітніх електронних ресурсів: президенти російських державних академій наук (РАН, РАТ, РАМН, РАСГН, РАХ) підписали Угоду про співпрацю щодо створення електронної бібліотеки «Наукова спадщина Росії».

У Угоді наголошується, що вільний доступ до наукової спадщини Росії для широких кіл користувачів у Росії та за кордоном найважливішим завданням та патріотичним боргом російських наукових організацій, бібліотек, архівів та музеїв, що електронні бібліотеки є найбільш ефективною та перспективною інформаційною технологією та засобом наукової та культурної комунікації;

Президенти розглядають електронну бібліотеку з російської наукової спадщини як важливий засіб зміцнення співробітництва та взаєморозуміння у світовому російськомовному інформаційному просторі, особливо в Інтернеті; та враховують, що співпраця державних академій є важливою гарантією високої якості електронної бібліотеки, її стійкості та надійності;

Президенти сподіваються, що гуманітарні цілі електронної бібліотеки та її відкритий характер залучать до участі у її створенні зацікавлених спеціалістів та організації в Росії та за кордоном.

В угоді наголошується, що проект відкритий для всіх зацікавлених організацій, які мають інформаційні ресурсив галузі російської наукової спадщини та бажаючих брати участь у створенні електронного інформаційного простору в цій галузі. Електронна бібліотека «Наукова спадщина Росії» покликана інтегрувати електронні інформаційні ресурси бібліотек, архівів та музеїв, а також вузів, що надає бібліотеці принципово новаторського характеру.

У угоді містяться конкретні доручення учасникам програми на 2010 р. та на наступні роки.

Для управління роботами сформовано органи колективного управління рамковою програмою, для участі в яких делегуються відповідальні представники академій – учасників програми.

Загальну координацію робіт покладено на Міжвідомчий суперкомп'ютерний центр Російської академії наук. У угоді міститься рекомендація академіям-учасникам програми передбачити роботи зі створення електронної бібліотеки «Наукова спадщина Росії» у планах науково-дослідних робіт на 2010 рік.

До угоди додається розгорнута пояснювальна записка, в якій визначаються цілі створення електронної бібліотеки, принципи її створення та функціонування.


Текст угоди та пояснювальної записки доступний на сайті ЕБ http://www.e-heritage.ru/index.html Слід зазначити, що цей проект є першим у Росії державним міжвідомчим проектом у галузі електронних бібліотек. Це перспективно і почесно, і, безумовно, відповідає стратегії розвитку інформаційного суспільства Росії, але обіцяє чималі труднощі організаційного, правового та фінансового характеру.

http://spoisu.ru 14 РЕГІОНАЛЬНА ІНФОРМАТИКА - 2012 Акопов Г.Л.

Росія, Ростов-на-Дону, Ростовська філія Московського державного технічного університету цивільної авіації

СОЦІАЛЬНІ ПРОТЕСТИ В ІНФОРМАЦІЙНУ ЕПОХУ

У період модернізації суспільного устрою на основі інноваційних інтернет-технологій значення якості інформації в глобальному інформаційному просторі істотно впливає на політичний процес. Як справедливо підкреслює С. Юферєв: «Початок 2011 цілком може стати датою народження поняття «революція соціальних мереж». Пряма демократія, яка поширилася з Тунісу до Єгипту, Ємену та Йорданії, спирається саме на це явище. Природа даних революцій зводиться до продуктів і технологій, які подарував світові інтернет: соціальна мережа Facebook, сервіс мікроблогів Twitter, звичайні блоги в живому журналі, YouTube, електронна пошта і так далі. Саме ці технології поєднували людей, що вийшли на вулиці в арабських країнах.

Інтернет відкрив для них додаткові можливості щодо обміну інформацією, вільного її обговорення та самовираження».

Доцільніше зупинитися на докладнішому висвітленні значимості соціальних мереж для політичних процесів у ХХІ столітті. В сучасному світікожне суспільно значуще явище так чи інакше висвітлюється в мережі Інтернет. Лише маргінальні групи населення, не представлені в Інтернеті, опиняються, але кількість таких груп у масштабах окремо взятих держав, та й у світовому масштабі поступово знижується. До того ж дані групи стають уразливими перед інформацією, отриманою з традиційних джерел з посиланням на «Інтернет». Досить згадати бурхливу реакцію мусульманського світу на малопримітний у мережі інтернет фільм «Невинність мусульман», який став широко відомим багато в чому завдяки традиційним засобам поширення інформації. Безумовно для інтернет-проектів характерна наявність власної аудиторії, але як ми бачимо дана аудиторія бере участь у обговоренні важливих соціально-політичних проблем, може приймати та обговорювати певні рішення, які, так чи інакше, відображаються у політичній практикі. Соціальні мережі є найвідомішими та численними «скупченнями» політично активної аудиторії, у тому числі й протестно налаштованої. У кожній соціальній мережі функціонують сотні, а часом і тисячі спільнот, у яких відбувається обговорення найактуальніших тем.

Перед дослідниками, які вивчають природу соціальних протестів в інформаційному суспільстві, неминуче постає питання: чому саме соціальні мережістають фактичним організатором соціальних протестів? Переважна більшість про «кольорових революцій» нового тисячоліття планувалося у соціальних мережах.

Насамперед, слід зазначити таку важливу характеристику соціальних мереж, як відносну анонімність учасників, що спілкуються в них. Так, людина, що зовні виглядає конформістом і не порушує порядок у повсякденному житті, у соціальній мережі може лише співчувати протестним настроям, а й ставати організатором конкретних протестних виступів.

Соціальні мережі відрізняються і відсутністю територіальних, національних, соціальних, вікових бар'єрів, які у тому чи іншою мірою присутні у повсякденному житті. У соціальних мережах людина отримує можливість спілкування з тими людьми, з якими він з великою часткою ймовірності не спілкувався б і навіть не зміг познайомитись у реального життя. Тобто для об'єднання людей на основі спільності поглядів соціальні мережі мають дуже великі можливості. При цьому соціальні мережі дозволяють консолідувати дуже значну кількість людей, що полегшує пошук однодумців.

Слід зазначити, що основою функціонування соціальних мереж лягли принципи, закладені й у основі функціонування самої « всесвітнього павутиння». Інтернет-комунікації в сучасному світі стають імпульсом до формування нового громадянина з новим світоглядом та світорозумінням, який суттєво відрізняється від громадянина до інформаційного суспільства. Ці нові принципи вступають у очевидну суперечність із старими та консервативними принципами функціонування соціальних та політичних інститутів, що детермінує виникнення у соціальних мережах певного «бродження», що стає благодатним підґрунтям для поширення протестних настроїв. Тому, навіть незалежно від політичної конкретики, соціальні мережі є чудовим тлом для розвитку протестної активності громадян, дозволяючи генерувати і висловлювати невдоволення тими чи іншими подіями у житті держави та суспільства та домовлятися про конкретні політичні дії та всілякі акції.

Болбін С.М., Мітягін С.А., Захаров Ю.М.

Росія, Санкт-Петербург, СПб ГУП "Санкт-Петербурзький інформаційно-аналітичний центр"

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ

І АНАЛІЗА НАРКОСИТУАЦІЇ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ

Побудова інформаційно-аналітичної системи моніторингу та аналізу наркоситуації є актуальним технічним та науковим завданням. Необхідність робіт у даній галузі продиктована наявністю відповідних нормативно-правових документів, зокрема наприкінці 2011 року державним антинаркотичним комітетом опубліковано методику та порядок здійснення моніторингу, а також критерії оцінки розвитку наркоситуації в Російській Федерації та її суб'єктах.

http://spoisu.ru РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ. ЕЛЕКТРОННИЙ УР 15

Разом з тим, розробка даної системи є не тільки технічним завданням, оскільки прихований характер наркоманії вимагає розробки відповідних підходів до моделювання та прогнозування наркоситуації для ефективної інформаційної підтримки заходів протидії та оптимізації робіт у даній галузі.

Розробка інформаційно-аналітичної системи, що дозволяє автоматизувати збирання, накопичення та зберігання інформації, є необхідною складовою протидії наркоманії, оскільки без даних розробок практично неможливо здійснювати глибокий аналіз соціальних процесів, у тому числі наркоманії.

Класичні функції інформаційно-аналітичних систем мають вирішувати три завдання, без яких їх створення не має сенсу і не спрощує роботу органів протидії наркоманії та незаконному обігу наркотиків: збирання та зберігання історії явища по якомога більш широкому набору параметрів; подання інформації у зручному для сприйняття вигляді; моделювання, прогнозування, аналіз заходів протидії та їх планування з урахуванням ресурсів, фінансування та необхідної оперативності.

Традиційним підходом до моделювання процесів, що характеризують розвиток території, є застосування імовірнісних та диференціальних моделей, що описують поведінку об'єкта загалом. Як правило, дані моделі мають макроекономічний характер, навіть у завданнях моделювання досить вузьких та специфічних процесів, таких як злочинність чи захворюваність.

Цей підхід сильно залежить від якості даних, оскільки використовуваними даними часто є агреговані дані. Якість і достовірність результату залежить від кількості джерел інформації, що у моніторингу досліджуваного явища. З іншого боку збільшення кількості джерел інформації тягне за собою зменшення персоналізації даних та відповідальність за вихідні дані.

Наслідком цього підходу є наявність істотних труднощів при плануванні діяльності щодо поліпшення ситуації в області, що вивчається, за рахунок збільшення кількості джерел інформації та малого вкладу кожного з джерел. З іншого боку завдання аналізу проблемного явища тягне за собою підвищене навантаження на дослідника. Оскільки перед ним стоїть завдання мати уявлення та відстежувати всі супутні процеси в досліджуваній галузі, такі як зміна кількості джерел інформації, перерозподіл зон відповідальності та інше. Отже, потрібно розробка нових підходів та його впровадження у діяльність цільових інформаційно-аналітичних систем. Концептуальна схема аналізу наркоситуації включає базові показники моніторингу наркоситуації; аналіз даних за фундаментальними показниками містить найбільш консервативні методи статистичної обробки даних; моделювані показники включають специфічні показники та розрахунки для конкретно взятого регіону; аналіз моделюваних показників зводиться до побудови моделі та вивчення її властивостей; синтетичні індикативні показники критеріального типу, на основі яких здійснюється класифікація поточної ситуації.

Візуалізація даних інформаційно-аналітичної системи здійснюється у трьох режимах:

робочий стіл аналітика, що надає широкі можливості вибору та обробки даних; робочий стіл керівника, призначених для представлення актуального зрізу даних за тематичними напрямками; підтримка функціонування ситуаційних центрів, у якого приймає особливу значущість геоінформаційний сегмент системи, оперують даними лише на рівні географічних координат.

Створення автоматизованої інформаційної системи передбачає організацію інформаційного обміну як даними, так і документами, що дозволяє уніфікувати та спростити взаємодію між відомствами та організаціями, учасниками моніторингу. І зрештою перейти до інформаційного документообігу. Але широкий функціонал визначає суворі критерії вибору організації, відповідальної створення і супровід автоматизованої інформаційної системи, оскільки помилка у питанні може призвести до розвалу всієї системи моніторингу.

Бондуровський В.В., Вус М.А., Заболотський В.П.

Росія, Санкт-Петербург, Секретаріат Ради Міжпарламентської Асамблеї СНД, Санкт-Петербурзький інститут інформатики та автоматизації РАН

СПІВПРАЦЯ СПІІРАН З МПА СНД У РОЗРОБЦІ НОРМАТИВНОЇ ОСНОВИ

ФОРМУВАННЯ ЄДИНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ СПІЛКИ

НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ

1. Утворена в 1992 році на просторах колишнього СРСР Співдружність Незалежних Держав за роки існування підтвердила свою затребуваність та життєздатність. Розвиток та поглиблення партнерства у Співдружності відповідає національним інтересам держав-учасниць та йде у руслі загальносвітових тенденцій. Для сталого співіснування та перспективного розвитку партнерських взаємин у сучасних динамічно змінних політичних та економічних умовах у СНД будується та вдосконалюється система регулювання міждержавних відносин.

При освіті СНД, з метою збереження традиційної близькості окремих характеристик і понятійної основи законодавства країн, які раніше входили до складу СРСР, було прийнято рішення про створення системи модельного законодавства. Центром розробки модельних законодавчих актів виступає Міжпарламентська Асамблея СНД (МПА СНД), у комісіях якої поряд із парламентаріями працюють експерти-фахівці із держав-учасниць. Розробки модельних законодавчих актів широко використовуються національними парламентами в нормотворчій діяльності. На найближче п'ятиріччя (2011–2015 рр.) затверджено черговий перспективний план модельної законотворчості.

2. У роботі експертних рад, конференцій та семінарів беруть активну участь представники СПІІРАН; що неодноразово знаходило свій відбиток у прес-релізах про діяльність МПА СНД. За договорами з МПА СНД СПІІРАН виконував розробку модельних законів «Про інформатизацію, інформацію та захист інформації» (прийнятий у 2005 р.) та «Про електронні державні послуги»

(прийнято у 2010 р.).

У 2010 р. Парламентською асамблеєю ОДКБ було прийнято розроблені СПІІРАН у співпраці з ГУО «Інститут національної безпекиРеспубліки Білорусь» Рекомендації щодо зближення законодавства держав – членів ОДКБ з питань державної таємниці. В даний час, на підставі Постанови Ради МПА СНД від 09.11.2011 р. СПІІРАН у співпраці з Інститутом держави та права РАН та ДУО «Інститут національної безпеки Республіки Білорусь» розробляє Рекомендації щодо вдосконалення та гармонізації національного законодавства держав – учасниць СНД у сфері забезпечення інформаційної безпеки. Постійна комісія з питань оборони та безпеки 17.04.2012 р. погодилася із запропонованими розробниками концептуальними підходами та направила проект Рекомендацій до парламентів держав – учасниць МПА СНД для отримання експертних висновків. З метою ознайомлення наукової громадськості проект розроблюваних Рекомендацій був опублікований у журналі «Інформатизація та зв'язок» (№4/2012) та отримав зацікавлені відгуки.

3. В даний час модельне законодавство МПА СНД налічує понад 300 нормативних правових актів. Об'єктивна необхідність єдиного розуміння предметів та явищ, що регулюються національним законодавством у державах СНД, висуває підвищені вимоги до понятійного апарату модельного законодавства, який має стати понятійним апаратом права для всіх країн Співдружності. Особливо актуально це у інформаційної сфері, оскільки масив понять і дефініцій, які обслуговують сферу інформатики, почав формуватися порівняно недавно.

Експертна Рада МПА СНД – РСС, наприклад, що розглядала питання вдосконалення та гармонізації національних законодавств держав – учасниць СНД, відзначила доцільність опрацювання питання створення термінологічного глосарію у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

Розширення та поглиблення співробітництва держав має супроводжуватися розширенням та упорядкуванням пов'язаної з відповідною сферою термінології. Фізичним та юридичним особамкраїн Співдружності необхідні відомості, засновані на єдиному розумінні предметів та явищ інформаційного простору, регульованого законодавчими положеннями. У 2012 р. під егідою Секретаріату МПА СНД СПІІРАН у співпраці з НДУ ІТМО та за фінансової підтримки Російської Ради з міжнародних справ підготував та випустив у світ новий «Словник-довідник термінів та визначень понять модельного законодавства держав – учасниць СНД» та роз'яснення понять, що є ухвалами з актів модельного законодавства. Тираж видання направлено до парламентів та парламентських комісій держав – учасниць МПА СНД, а його електронна версія розміщена в Електронній бібліотеці Федеральної системи інформаційних освітніх ресурсів для широкого доступу.

Боршевніков А.Є.

Росія, Владивосток, Далекосхідний федеральний університет

БІОКРИПТОГРАФІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ГОЛОСУВАННЯ З ДВОМА ЦЕНТРАЛЬНИМИ

ВИБОРЧИМИ КОМІСІЯМИ

Політичні вибори є невід'ємною частиною сучасного демократичного суспільства.

На Наразіу більшості країн для політичних виборів досі використовуються традиційні методи голосування, і лише в деяких країнах використовується електронне голосування.

1. Правомочність.

3. Анонімність виборців.

6. Приватна проверяемость.

Однією із найважчих вимог для сучасних протоколів є вимога неможливості проголосувати за іншого виборця. Для цього у сучасних електронних протоколах використовується попередня автентифікація користувачів. Звідси виникає проблема попереднього розподілу автентифікуючої інформації. Оптимальним рішенням є невіддільність такої інформації виборця. Рішенням могла б стати біометрична автентифікація, але вона не відповідає третій вимогі, тобто анонімності виборців. Але існує вирішення цієї проблеми – використання біокриптографії.

http://spoisu.ru РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ. ЕЛЕКТРОННИЙ УР 17

В результаті виконаної роботи було отримано біокриптографічний протокол голосування, що ґрунтується на використанні захищеного каналу зв'язку з використанням двох центральних виборчих комісій. Відмінною особливістю отриманого протоколу є використання симетричних криптосистем для передачі даних, що підвищує швидкість шифрування/розшифрування даних, що передаються. Також проведено аналіз отриманого протоколу на можливі атаки.

Використання біокриптографії для голосування вирішує як мінімум дві проблеми: проблему анонімності та проблему неможливості голосувати за іншого виборця. Решта вимог може бути задоволені створення коректних протоколів, враховують факт використання біокриптографії.

Корольов О.Ф., Морозов В.П.

Росія, Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзький інститут інформатики та автоматизації РАН

ПРОГРАМНИЙ КОМПЛЕКС ДЛЯ РІШЕННЯ ЗАДАЧ МОНІТОРИНГУ ОКРЕМИХ

НАПРЯМКІВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ САНКТ-ПЕТЕРБУРГУ

У ході програмної реалізації методик, пов'язаних з моніторингом галузей, що характеризуються суттєвою динамікою складу показників, що використовуються, розробники незмінно стикаються з проблемою постійної модернізації створеного програмного забезпечення (ПЗ). Ця ж проблема виникає і в ході «експлуатації» методик, коли з'являються нові завдання, пов'язані з необхідністю отримання того чи іншого результату, що не передбачено вихідною постановкою.

Програмний комплекс, що реалізує алгоритмічну модель «Оцінка розвитку інформаційного суспільства», забезпечує вирішення названої проблеми.

Алгоритмічна модель, що використовується в програмному комплексі, створена на основі Методики оцінки розвитку інформаційного суспільства в Санкт-Петербурзі, розробленої в Санкт-Петербурзькому інформаційно-аналітичному центрі (СПб ІАЦ). Особливістю моделі є необхідність виконання під час розрахунків оцінок значень її показників за допомогою кількісних та якісних шкал.

В основу програмного комплексу покладено методологію автоматизації моделювання та підтримки прийняття рішень на базі алгоритмічних мереж, розроблену в Санкт-Петербурзькому інституті інформатики та автоматизації РАН (СПІІРАН).

Програмний комплекс включає оригінальні розробки, виконані в СПІІРАН:

систему автоматизації моделювання КОГНІТРОН та допоміжну програму КОГНІТРОН-Сервіс.

Програма КОГНІТРОН-Сервіс створена в середовищі MS Excel і призначена для вирішення завдань, пов'язаних з оцінкою значень вхідних та розрахункових індикаторів відповідно до наявних шкал, формування масиву для аналітичної обробки результатів моніторингу соціально-економічного розвитку Санкт-Петербурга, а також налаштування створеного модельного забезпечення . Програма КОГНІТРОН-Сервіс забезпечує обмін інформацією між сховищем даних СПб ІАЦ і системою КОГНІТРОН, а також можливість створення і редагування значень шкал індикаторів, що використовуються в ході вирішення поставлених завдань.

Система КОГНІТРОН модифікована з урахуванням специфіки проекту (насамперед наявності шкал, що оцінюють значення показників моделі) і використовується для постановки та вирішення завдань, що виникають у ході обробки результатів моніторингу та налаштування модельного забезпечення.

Впровадження програмного комплексу, що реалізує алгоритмічну модель «Оцінка розвитку інформаційного суспільства» у практику моніторингу процесів соціально-економічного розвитку

Санкт-Петербург дозволяє:

заощадити гроші та час необхідні на освоєння програмного забезпечення та зменшити витрати на її експлуатацію;

скоротити час та витрати ресурсів на розробку та «налагодження» моделі;

скоротити час прийняття рішень, підвищити адекватність рішень реальним умовам поставлених завдань за рахунок забезпечення можливості безпосередньої роботи експертів із системою моделювання, минаючи етап взаємодії з програмістами;

скоротити час, необхідний для досягнення необхідних результатів за рахунок наявності та можливості спільного використання методів, що підтримують режими аналітичного та імітаційного моделювання;

підвищити обґрунтованість і якість прийнятих рішень при загальному скороченні часу і трудомісткості, як за рахунок залучення математичного апарату, так і за рахунок більш повного використання професійних знань ЛПР.

Найважливішими перевагами, що надаються системою КОГНІТРОН, можна вважати:

доступність та зрозумілість для економістів представлення їх методик у вигляді алгоритмічних мереж;

можливість створення та модифікації програмної реалізації моделей-методик безпосередньо економістами, які не володіють мовами програмування;

відсутність необхідності повторного введення математичних виразів, що описують завдання, що виникають у рамках експлуатації вже введеної алгоритмічної моделі-методики, у тому числі задачі, що ґрунтуються на методі звернення.

http://spoisu.ru 18 РЕГІОНАЛЬНА ІНФОРМАТИКА - 2012 Кучерявий М.М.

Росія, Санкт-Петербург, Управління ФСТЕК Росії по Північно-Західному федеральному округу

ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Сучасне суспільствовступило в постіндустріальний період свого розвитку, який, по суті, названий інформаційним.

У країнах із інноваційним розвитком економіки переведення нематеріальних ресурсів (так званих «нересурсів») у матеріальні ресурси стало основним способом створення багатства.

Усвідомлення цієї закономірності дозволило 1976 року американському досліднику Т. Рона у звіті, підготовленим їм корпорації «Боїнг», вперше сформулювати висновок у тому, що «інформаційна інфраструктура стає ключовим компонентом американської економіки. У той же час, інформаційна інфраструктура економіки стає вразливою метою як у військовий, так і у мирний час».

Інформація стала стратегічним національним ресурсом, «мішенню» та ефективною зброєю розвинутих країн світу у геополітичній конкуренції.

В інформаційному суспільстві парадоксальний сенс набуває проблеми надійності буття. Чим вище рівень розвитку такого суспільства, тим більшої небезпеки воно схильне.

Створені з метою прогресу технічні засоби та інформаційні технології не лише призвели до інформатизації суспільства, а й породили сучасні інформаційні небезпеки.

Прагнення подолати інформаційні небезпеки, породжує необхідність подальшого розвитку технічних засобів і технологій захисту і далі, за принципом зворотний зв'язок, призводить до виникнення нових інформаційних небезпек на вищому рівні їх розвитку.

Інформаційне суспільство створює дедалі досконаліші технічні механізми та засоби масового ідеологічного впливу. Проте власний розвиток робить таке суспільство дедалі вразливішим. У цьому слід звернути увагу до еволюцію тероризму.

Інформаційний тероризм став невід'ємним атрибутом глобального інформаційного суспільства. "Арабська весна", за словами Президента Російської Федерації В.В. Путіна яскраво продемонструвала, що Інтернет та соціальні мережі перетворилися на ефективний інструмент політики, що вимагає осмислення для того, щоб зменшити ризик використання (інформаційних засобів, систем та технологій) терористами та злочинцями». [Путін В.В. «Росія і світ, що змінюється», 28 лютого 2012].

Цілі кібертероризму реалізуються з використанням інформаційних засобів та інформаційних технологій, застосування яких безпосередньо тягне або потенційно може спричинити загрозу життю або здоров'ю людей, значний за масштабом та рівнем збиток матеріальним об'єктам, а також інші наслідки, які створять у суспільстві атмосферу страху та напруженості.

Потенціал "кіберзлочинності" у світі високий.

Росія увійшла до десятки країн з найвищою шкідливістю в Інтернеті. Тільки за останні три роки кількість зареєстрованих злочинів у сфері комп'ютерних технологій зросла у Росії більш ніж у 150 разів.

Тенденція показує наростання загроз, що посилюється недостатньою захищеністю об'єктів критичної інфраструктури.

а) «більше половини російських об'єктів критичної інфраструктури не забезпечують належних заходів інформаційної безпеки»;

б) «недостатній рівень обізнаності та контролю у сфері інформаційної безпеки»;

в) на думку експертів, виконавче керівництво третини об'єктів критичної інфраструктури не усвідомлює важливість загроз інформаційної безпеки достатньою мірою.

Високі темпи розвитку національного мережевого середовища, комп'ютеризація ключових секторів національного господарського комплексу та економіки країни ставлять забезпечення інформаційної безпеки об'єктів, що їх підтримують, на рівень першорядних державних завдань.

Катастрофічні наслідки можуть бути викликані не тільки прямою фізичною дією на критично важливі об'єкти, але й організацією віддаленого деструктивного інформаційного впливу на автоматизовані системи управління виробничими та технологічними процесами критично важливих об'єктів, наприклад, паливно-енергетичного комплексу.

Питання інформаційної безпеки об'єктів критично важливих для держави інфраструктури стають сьогодні все більш актуальними.

Посилення загрози кібертероризму, зростання кількості протиправних діянь з використанням інформаційних та комунікаційних технологій (кібератак) визначило необхідність системного вирішення проблеми забезпечення антитерористичної захищеності критично важливих об'єктів паливно-енергетичного комплексу у кіберсфері.

Поетапно створювана «Національна система антитерористичної захищеності критично важливих об'єктів паливно-енергетичного комплексу в кіберсфері» повинна містити низку найважливіших взаємопов'язаних елементів, що реалізуються в строго окресленому нормативно-правовому полі та за обов'язкового державного регулювання.

Проте вивчення існуючих сьогодні нормативно-правових та організаційно-розпорядчих документів свідчить про відсутність у них системності у визначенні основних понять,

http://spoisu.ru РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ. ЕЛЕКТРОННИЙ УР 19

Очевидно, що вирішуючи проблему забезпечення антитерористичної захищеності критично важливих об'єктів паливно-енергетичного комплексу в інформаційній сфері, необхідно використати досвід ФСТЕК Росії щодо безпеки ключових систем інформаційної інфраструктури.

Методичними документами ФСТЕК визначено повний перелік дій, дотримання яких дозволить забезпечити захист КСІІ. По суті, це апробований комплекс структурованих рекомендацій та методик, що базуються на результатах аналізу загроз та характеру критичності систем.

Документи ФСТЕК регламентують технічні вимоги не лише до засобів захисту інформації, але й до організації процесів управління інформаційною безпекоюКСІІ. Реалізація подібного комплексу технічних заходів та організаційних заходів на критично важливих об'єктах паливноенергетичного комплексу країни дозволить забезпечити їхню антитерористичну захищеність у кіберсфері.

Беручи до уваги транснаціональний характер мережевого середовища та енергетичної інфраструктури, який це середовище підтримує, велику роль у створенні ефективної системи протидії кібертерористичній загрозі покликана зіграти консолідація сил на міжнародному рівні, в тому числі в рамках регіональних.

Левкін І.М.


Схожі роботи:

«Аналіз роботи школи з ІНФОРМАТИЗАЦІЇ за 2013-2014 уч.год У 2013-2014 році робота МБОУ ЗОШ № 22 з поглибленим вивченням французької мови продовжувався розвиток інформаційного середовища. ;залучення більшої кількості вчителів та школярів для участі в різних всеросійських дистанційних конкурсах та олімпіадах, мережевих проектах, інтернетолімпіадах, вебінарах,...» Міністерство інформатизації та зв'язку Республіки Татарстан Казанське відділення Міжнародної академії зв'язку науково-практичній конференціїм. Казань, 10 – 11 вересня 2009 р. Казань, 200 УДК 654.0 ББК 32.2 Л 9 Інфокомунікаційні...»

«ПІВНІЧНО-КАВКАЗСЬКА ФІЛІЯ ФЕДЕРАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ОСВІТНЬОЇ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ ВИЩОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ МОСКІВСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ОСОБЛИВОСТІ 21.02. ПРАЦІ ПІВНІЧНО-КАВКАЗСЬКОЇ ФІЛІЇ МОСКІВСЬКОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЗВ'ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИКИ ЧАСТИНА II Підготовлені за результатами міжнародної молодіжної науково-практичної конференції СКФ МТУСІ «ІНФОКОМ-2015»5

«БЕЛОРУССКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ BELARUSIAN STATE UNIVERSITY БЕЛОРУССКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ ИМЕНИ МАКСИМА ТАНКА BELARUSIAN STATE PEDAGOGICAL UNIVERSITY NAMED AFTER MAXIM TANK ИНФОРМАТИЗАЦИЯ ОБУЧЕНИЯ МАТЕМАТИКЕ И ИНФОРМАТИКЕ: ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ Материалы международной научной конференции, посвященной 85-летию Белорусского государственного университета Минск, 25-28 октября 2006 г INFORMATIZATION OF TEACHING MATHEMATICS AND INFORMATICS: PEDAGOGICAL ASPECTS...»

«МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ THE MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF THE RUSSIAN FEDERATION ФГУ «ГОСУДАРСТВЕННЫЙ НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЙ ИНСТИТУТ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И ТЕЛЕКОММУНИКАЦИЙ» (ФГУ ГНИИ ИТТ «ИНФОРМИКА») STATE INSTITUTE OF INFORMATION TECHNOLOGIES AND TELECOMMUNICATIONS (SIIT&T INFORMIKA) ГОУ ВПО «МОСКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОНІКИ ТА МАТЕМАТИКИ» (ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ) MOSCOW STATE

«Санкт-Петербурзька філія ФГОБУВПО «Фінансовий університет при Уряді Російської Федерації» «Проблеми інноваційного розвитку Російської Федерації» Матеріали ІІІ щорічної міжнародної науково-практичної конференції 4 6 грудня 2013 р. Санкт-Петербург ББК 60 А Експертна рада: декан фінансово-економічного факультету, к.с.н. Є.О.Соловйова, завідувач кафедри «Математика та статистика» д.т.н., проф. М.Ю. Волокобинський; заступник директора з наукової та методичної роботи, завідувач...»

«49-а наукова конференція аспірантів, магістрантів та студентів БДУІР, 2013 р. 49-а наукова конференція аспірантів, магістрантів та студентів закладу освіти «Білоруський державний університет інформатики та радіоелектроніки» ЕКОНОМІКА, УПРАВЛІННЯ, ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕ4 я наукова конференція аспірантів, магістрантів та студентів БДУІР, 2013 р. ІНТЕРНЕТ, ЯК МАРКЕТИНГОВА МАЙДАНЧИК ДЛЯ ПРОСУВАННЯ І ЗБІЛЬШЕННЯ ОБСЯГУ ПРОДАЖІВ Білоруський державний університет...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПІВДЕННИЙ ФЕДЕРАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Південно-Російський регіональний центр інформатизації XX Наукова конференція «Сучасні інформаційні технології: тенденції та перспективи розвитку» 24-26 квітня 2010 представлені доповіді учасників наукової конференції «Сучасні інформаційні технології: тенденції та перспективи розвитку», Південний федеральний університет, м. Ростов-на-Дону,...»

«МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ФЕДЕРАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ «ОРЛОВСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ» ДЕПАРТАМЕНТ ОБРАЗОВАНИЯ ОРЛОВСКОЙ ОБЛАСТИ ГРУППА КОМПАНИЙ «NT-MDT» (ПРИБОРОСТРОЕНИЕ ДЛЯ НАНОТЕХНОЛОГИЙ) ОРЛОВСКИЙ ОБЛАСТНОЙ ИНСТИТУТ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ УЧИТЕЛЕЙ МАЛАЯ АКАДЕМИЯ НАУК «ИСКАТЕЛЬ» ПРИ ДОМЕ ТВОРЧЕСТВА ЗАВОДСЬКОГО РАЙОНУ м. ОРЛА Матеріали 3-ї Всеросійської молодіжної науково-практичної...»

«Министерство образования Республики Беларусь Учреждение образования «Белорусский государственный университет информатики и радиоэлектроники» Военный факультет ПРОБЛЕМЫ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА НА БАЗЕ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ Материалы VIII Международной специализированной научной конференции (Минск, 22 апреля 2015 года) Минск БГУИР 2015 УДК 355.232.6-027.236: 004 ББК 74.04:004 Редакційна колегія Д.В. Ковилов, С.І. Паскробка, С.М. Єрмак, Г.Ю. Дюжов, М.М. Жусупов...»

«Министерство образования Республики Беларусь Учреждение образования БЕЛОРУССКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ ИНФОРМАТИКИ И РАДИОЭЛЕКТРОНИКИ Отдел студенческой науки и магистратуры 51-я научная конференция аспирантов, магистрантов и студентов учреждения образования «Белорусский государственный университет информатики и радиоэлектроники» ПО НАПРАВЛЕНИЮ КОМПЬЮТЕРНОЕ ПРОЕКТИРОВАНИЕ И ТЕХНОЛОГИЯ ПРОИЗВОДСТВА ЭЛЕКТРОННЫХ СИСТЕМ (г. Мінськ, 13–17 квітня 2015 року) ЗБІРКА МАТЕРІАЛІВ Мінськ БДУІР 2015...»

«Міністерство освіти Республіки Білорусь Установа освіти «Білоруський державний університет інформатики та радіоелектроніки» ФІЛОСОФІЯ МАТЕРІАЛИ 51-Й НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ АСПІРАНТІВ, МАГІСТРАНТІВ І СТУДЕНТІВ Мінськ, 13-17 , 2015 р. Філософія: матеріали 51-ї наукової конференції аспірантів, магістрантів та студентів (Мінськ, 13-17 квітня 2015 р.) / Відп. за вип. Д.В. Єрмолович. – Мінськ:...»

«Підсумки 2014 року. Завдання на 2015 рік. Підсумки нормотворчої роботи в галузі інформатизації та зв'язку Республіки Татарстан у 2014 році У 2014 році Міністерство інформатизації та зв'язку Республіки Татарстан продовжило роботу з реалізації положень Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Російській Федерації, Федерального закону від 27.07.2010 №210ФЗ «Про організацію надання муніципальних послуг», постанови колегії Міністерства інформатизації та зв'язку Республіки...»

«ВЕСТНИК МЕЖДУНАРОДНЫХ НАУЧНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ 5(9) / 2015 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ СОВРЕМЕННОЙ НАУКИ: СВЕЖИЙ ВЗГЛЯД И НОВЫЕ ПОДХОДЫ Материалы III Международной научно-практической конференции 10 мая 2015 г. Сборник входит в РИНЦ Москва, Россия ВЕСТНИК МЕЖДУНАРОДНЫХ НАУЧНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ ПРИВОЛЖСКИЙ НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЙ ЦЕНТР АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ НАУКИ: СВІЖИЙ ПОГЛЯД І НОВІ ПІДХОДИ Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції 10 травня 2015 р. Частина 1 Москва 2015 УДК 001 ББК...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПІВДЕННИЙ ФЕДЕРАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Південно-Російський регіональний центр інформатизації XIX Наукова конференція «Сучасні інформаційні технології: тенденції та перспективи розвитку» 16-19 травня 2012 доповіді учасників XIX наукової конференції «Сучасні інформаційні технології: тенденції та перспективи розвитку», Південний федеральний університет, м. Ростов-на-Дону,...»

« научных статей по итогам международной научно-практической конференции 28-29 марта 2014 года НОВЫЕ ТЕХНОЛОГИИ КАК ИНСТРУМЕНТ РЕАЛИЗАЦИИ СТРАТЕГИИ РАЗВИТИЯ И МОДЕРНИЗАЦИИ В ЭКОНОМИКЕ, УПРАВЛЕНИИ ПРОЕКТАМИ, ПЕДАГОГИКЕ, ПРАВЕ, КУЛЬТУРОЛОГИИ, ЯЗЫКОЗНАНИИ, ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИИ, БИОЛОГИИ, ЗООЛОГИИ, ХИМИИ, ПОЛИТОЛОГИИ, ПСИХОЛОГИИ , МЕДИЦІНІ, ФІЛОЛОГІЇ,...»

«Міністерство освіти Республіки Білорусь Установа освіти «Білоруський державний університет інформатики та радіоелектроніки» -10 травня 2013 року) Мінськ БДУІР, 2013 УДК 621.391:004 ББК 32.84 М74...»

«інформатики» Федеральний дослідницький центр «Інформатика та управління» Російської академії наук Праці Другої молодіжної наукової конференції «Завдання сучасної інформатики» Москва Друкується за рішенням Вченої ради Федерального дослідницького центру «Інформатика та управління» Російської академії наук Рецензент: доктор...»

«Міністерство освіти і науки РФ Міністерство інформатизації та зв'язку РТ Академія Наук Республіки Татарстан ФДБОУ ВПО «КАЗАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСЛІДНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.М. ТУПОЛЬОВА-КАІ» Поволзький державний університет телекомунікацій та інформатики Уфімський державний авіаційний технічний університет ВАТ «ТАІФ» ВАТ «ТАТТЕЛЕКОМ» Міжнародна Академія зв'язку Присвячується 90-річчю від дня народження В. І. Поповкіна творця наукової школи теорії синтезу антен,...»

ПРЕС-РЕЛІЗ

З 29 по 31 жовтня 2014 року у Санкт-Петербурзі відбудеться
ХIV Санкт-Петербурзька міжнародна конференція "Регіональна інформатика (РІ-2014)", що проводиться в нашому місті на регулярній основі з 1992 року за підтримки Уряду Санкт-Петербурга під егідою ЮНЕСКО. Мета Конференції - обговорення пріоритетних напрямів розвитку інформаційного суспільства, формування та реалізації політики інформатизації Санкт-Петербурга та інших регіонів, вироблення практичних заходів щодо вирішення актуальних проблем розвитку інфокомунікаційних технологій за участю представників органів державної влади та наукової громадськості регіонів Росії та країн світової спільноти.

Засновниками конференції є: Уряд Санкт-Петербурга, Законодавчі Збори Санкт-Петербурга, Уряд Ленінградської області, Міністерство зв'язку та масових комунікацій Російської Федерації, Міністерство освіти і науки Російської Федерації, Російська академія освіти, Відділення нанотехнологій та інформаційних технологій Російської академії наук, Санкт-Петербурзький науковий Центр Російської академії наук, Санкт-Петербурзький інститут інформатики та автоматизації Російської академії наук,
Санкт-Петербурзька територіальна група Російського національного комітету з автоматичного управління, Санкт-Петербурзьке Товариство інформатики, обчислювальної техніки, систем зв'язку та управління.

Заснована в 1992 році в Санкт-Петербурзі з ініціативи наукової громадськості та органів державної влади міста, конференція «Регіональна інформатика» перетворилася на цілісну систему взаємопов'язаних заходів, стала дієвою формою поширення та апробації наукових знань та передового досвіду у сфері інформатизації, розробки та впровадження інфокомун. , розвитку інформаційного суспільства у Санкт-Петербурзі та інших регіонах У рамках конференції на професійно-суспільне обговорення виносяться найбільш значущі концепції, програми та пріоритетні проекти у сфері інформатизації, формування інформаційної та телекомунікаційної інфраструктури, побудови електронного уряду, впровадження регіональних інформаційних систем різного призначення, розвитку та підвищення якості освіти, виховання інформаційної культури, формування єдиного інформаційного простору на користь задоволення інформаційних потреб особистості, створення умов поліпшення якості життя, підвищення ефективності праці та забезпечення безпеки громадян.

Провідною науковою організацією, відповідальної за підготовку та проведення Конференції, є Санкт-Петербурзький інститут інформатики та автоматизації Російської академії наук, очолюваний головою Організаційного комітету конференції – член-кореспондентом Російської академії наук, Заслуженим діячем науки та техніки РФ Р.М. Юсуповим. Головою Президії (постійно чинного керівного органу) та Програмного комітету Конференції є академік Російської академії освіти, Заслужений діяч науки і техніки РФ, співголова Наукової ради з інформатизації Санкт-Петербурга Б.Я. Порад.

У організації конференції як співустроювачів традиційно беруть участь підприємства міста і наукові організації, що спеціалізуються у сфері створення та використання систем та засобів інформатизації та зв'язку, і навіть провідні російські вузи.

Програма конференції включає проведення двох пленарних засідань та роботу секцій, круглих столів та молодіжних наукових шкіл за такими науковими напрямками:

  • Регіональна політика інформатизації. Електронний уряд;

  • Теоретичні проблеми інформатики та інформатизації;

  • Телекомунікаційні мережі та технології;

  • Інформаційна безпека;

  • Правові проблеми інформатизації;

  • Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади;

  • Інформаційні технології економіки;

  • Інформаційні технології в управлінні;

  • Інформаційне забезпечення фінансово-кредитної сфери та бізнесу;

  • Інформаційні технології у критичних інфраструктурах;

  • Інформаційні технології у виробництві;

  • Інформаційні технології на транспорті (2 підсекції);

  • Інформаційні технології у наукових дослідженнях;

  • Інформаційні технології в освіті (3 підсекції);

  • Інформаційні технології у медицині та охороні здоров'я;

  • Інформаційні технології у сервісі;

  • Інформаційні технології в екології;

  • Інформаційні технології управління об'єктами морської техніки та морської інфраструктури;

  • Інформаційні технології у гідрометеорології;

  • Інформаційні технології у дизайні;

  • Інформаційні технології у видавничій діяльності та поліграфії;

  • Геоінформаційні системи;

  • Інформаційні технології управління ризиком у соціально-економічних системах;

  • Інформаційні технології у соціокомп'ютингу;

  • розподілені інформаційно-обчислювальні системи, грід-технології;

  • Молодіжна наукова школа «Регіональна інформатика та проблеми сталого розвитку»;

  • Молодіжна наукова школа «Безпечні інформаційні технології»;

  • Наукова школа молодих вчених "Інформаційні технології математичного моделювання";

  • Наукова школа для старшокласників "Інформатика майбутнього";

  • Круглий стіл «Перспективи розвитку підготовки розробників інформаційних систем та технологій у Російській вищій школі».

Урочисте відкриття конференції та перше пленарне заїдання відбудуться 29 жовтня 2014 року о 10:00 годині у Білому залі Будинку вчених.
ім. М. Горького РАН за адресою: Палацова набережна, 26

До початку конференції Оргкомітетом буде видано (накладом 500 прим.) програму та збірку матеріалів конференції «РІ-2014», до якої увійдуть тези близько 500 пленарних та секційних доповідей учасників та гостей конференції. Базовим інформаційним спонсором конференції "Регіональна інформатика" протягом багатьох років є газета "Комп'ютер-Інформ", .

Численні видання та науково-практичні досягнення
Санкт-Петербурзькій міжнародній конференції «Регіональна інформатика» свідчать про її внесок у формування регіональної політики інформатизації та ідеології розвитку інформаційного суспільства, створення авторитетної трибуни для обговорення програмних документів та найбільш значущих проектів у сфері інформатизації, найважливіших напрямів розвитку інформаційної сфери регіонів, поширення передового досвіду та пропаганду науково-технічних досягнень за пріоритетними напрямками розвитку інформаційного суспільства, в яких
Санкт-Петербург по праву займає лідируючі позиції.

Телевізори

Вам також може сподобатися